Законопроектом (реєстр .№2087) пропонується внести зміни до статті 43 Гірничого Закону України щодо уточнення механізму надання пільг особам, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках з центральним опаленням.
Проект, зокрема, передбачає, що вартість зазначених комунальних послуг має покриватися не за рахунок підприємств з видобутку (переробки) вугілля (як це передбачено чинною редакцією закону), а шляхом надання "компенсацій за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла, що виплачується за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам".
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Рада України вважає, що пропозиція визначити у Гірничому Законі України порядок використання бюджетних коштів не узгоджується із вимогами статті 95 Конституції України, згідно із якими "виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків".
Ця законодавча пропозиція не узгоджується й з відповідними положеннями, що передбачають безоплатне надання вугілля на побутові потреби відповідним категоріям осіб за рахунок підприємств з видобутку вугілля та вугледобувних підприємств. За змістом цих норм, положення статті 43 Гірничого закону треба розуміти так, що особи, які мають право на безоплатне отримання вугілля, але проживають у будинках, що мають центральне опалення повинні звільнятися від сплати за електроенергію та газ в межах вартості вугілля за рахунок коштів відповідних підприємств з видобутку (переробки) вугілля, а не за рахунок коштів Державного бюджету. Адже в результаті цього складеться ситуація, за якої одна частина осіб вугледобувної галузі користуватиметься відповідними пільгами за рахунок підприємств, а інша – за рахунок коштів Державного бюджету, що поставить їх у нерівне становище з іншими категоріями соціально незахищених верств населення.
До того ж, зазначалося на засіданні Комітету, запровадження законодавчої пропозиції потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету, тому суб'єктом законодавчої ініціативи мають бути додані пропозиції про видатки, які належить скоротити, та/або пропозиції про джерела додаткових доходів для покриття збільшення видатків. Натомість, у поданих документах відповідна інформація відсутня.