Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки рекомендує парламенту відхилити проект закону про внесення змін до статті 43 Гірничого Закону України (щодо осіб, які мають право на безкоштовне отримання вугілля)

23 жовтня 2006, 11:26

Законопроектом (реєстр .№2087) пропонується внести зміни до статті 43 Гірничого Закону України щодо уточнення механізму надання пільг особам, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках з центральним опаленням.

Проект, зокрема, передбачає, що вартість зазначених комунальних послуг має покриватися не за рахунок підприємств з видобутку (переробки) вугілля (як це передбачено чинною редакцією закону), а шляхом надання  "компенсацій за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла, що виплачується за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам".

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Рада України вважає, що пропозиція визначити у Гірничому Законі України порядок використання бюджетних коштів не узгоджується із вимогами статті 95 Конституції України, згідно із якими "виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків".

Ця законодавча пропозиція не узгоджується й з відповідними положеннями, що передбачають безоплатне надання вугілля на побутові потреби відповідним категоріям осіб за рахунок підприємств з видобутку вугілля та вугледобувних підприємств. За змістом цих норм, положення статті 43 Гірничого закону треба розуміти так, що особи, які мають право на безоплатне отримання вугілля, але проживають у будинках, що мають центральне опалення повинні звільнятися від сплати за електроенергію та газ в межах вартості вугілля за рахунок коштів відповідних підприємств з видобутку (переробки) вугілля, а не за рахунок коштів Державного бюджету. Адже в результаті цього складеться ситуація, за якої одна частина осіб  вугледобувної галузі користуватиметься відповідними пільгами за рахунок підприємств, а інша – за рахунок коштів Державного бюджету, що поставить їх у нерівне становище з іншими категоріями соціально незахищених верств населення.

До того ж, зазначалося на засіданні Комітету, запровадження законодавчої пропозиції потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету, тому суб'єктом законодавчої ініціативи мають бути додані пропозиції про видатки, які належить скоротити, та/або пропозиції про джерела додаткових доходів для покриття збільшення видатків. Натомість, у поданих документах відповідна інформація відсутня.