3 листопада відбулося обговорення законопроєкту конкуренційно-антимонопольної реформи у форматі відеоконференції.
Проєкт Закону розроблено Антимонопольним комітетом спільно з народними депутатами та іноземними фахівцями, залученими за допомогою Проєкту Twinning.
Голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха зауважив, що реформа антимонопольного законодавства – це одна з найбільш критично важливих реформ зараз і разом тим є однією з найскладніших.
«Щоб ця реформа була ефективною нам потрібно переосмислити структуру, функції та філософію роботи Антимонопольного комітету. В цьому нам допомагають експерти з Європейського Союзу та США», - зазначив Голова Комітету.
Про ключові напрями реформування антимонопольного законодавства розповіла народна депутатка Людмила Буймістер. За її словами, з перших днів роботи Верховної Ради цього скликання парламентарії розпочали роботу над реформою антимонопольного законодавства, оскільки воно комплексно не оновлювалося з часу ухвалення основного закону.
«Спершу вивчили основні проблеми, які є в галузі та провели численні обговорення. Отримали висновки від інших профільних комітетів парламенту та Головного науково-експертного управління Верховної Ради. Також окреслили основні принципи, за якими ми хочемо рухати цю реформу. Реформування законодавства буде здійснюватися в два етапи. На першому етапі – буде здійснено процесуальні зміни, що спрямовані на посилення інституційної потужності АМКУ, бо це крос-індустріальний регулятор», - розповіла Людмила Буймістер
Також народна депутатка зазначила, що важливі зміни будуть в уточненні термінологічного апарату, який прописаний в директивах Європейського Союзу, контролі за концентраціями. АМКУ отримає ефективний інструмент для проведення перевірок суб’єктів господарювання.
«Найважливіше питання - як Антимонопольний комітет це буде робити в умовах обмежених ресурсів, аби водночас розслідувати усі справи. Тому АМКУ має визначатись із пріоритетністю справ. Дуже важливо на рівні закону закріпити фінансову незалежність і спроможність АМКУ, як це зроблено у НАБУ та ДБР», - наголосила Людмила Буймістер.
За її словами, найскладніший виклик – судова частина реформи. «Ми бачимо перепони на шляху виконання рішень АМКУ. Є випадки коли неможливо виконати правомірні рішення Комітету через процесуальну казуїстику», - зауважила народна депутатка.
Голова Антимонопольного Комітету України Ольга Піщанська розповіла про ключові новації.
«Пропонується механізм пріоритетності справ - з метою збільшення ефективності АМКУ, зважаючи на обмежені ресурси. Наприклад, цього року одними з пріоритетних стали справи, пов’язані з COVID-19. Також пропонується новий інструмент - виклик осіб. Він має на меті покращити якість отримання інформації та зменшення термінів. Це дасть змогу уникати так званих інформаційних порушень, оскільки вводиться відповідальність за порушення цієї вимоги», - зазначила Ольга Піщанська.
Голова Антимонопольного комітету наголосила, що основна мета конкурентного законодавства - відповідальність за його порушення, не виконується. Тому пропонується встановлювати субсидіарну відповідальність.
Народна депутатка VIII скликання Вікторія Пташник зауважила, що пріоритетність справ може призвести до корупційних ризиків і висловила низку пропозицій до реформи.
Також свої пропозиції висловив представник Американської торговельної палати.
«Наразі шукаємо найкраще процедурне рішення, як на заміну уже раніше зареєстрованим законопроєктам, винести доопрацьований текст, що буде відповідати очікуванням міжнародних партнерів і гравців ринку. Для нас важливо знайти консенсус з усіма стейкхолдерами та провести реформу не лише на папері, але й втілити її в життя», - резюмувала народна депутатка Людмила Буймістр.