Щодо незмінності курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію
Платити за неотримані послуги — сучасна традиція
НАТО не піде на компроміси щодо суверенітету та територіальної цілісності
Сергій Натрус: «Формується єдиний підхід до управління побутовими відходами на регіональному та локальному рівнях»
Школа не має права відбирати у дітей здоров’я
Щодо незмінності курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію
Заява Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу та Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва до парламентів держав—членів Європейського Союзу та Організації Північноатлантичного договору щодо незмінності курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію
Наголошуючи, що триваюча агресія Російської Федерації проти України, у результаті якої загинуло майже 14 тисяч осіб, була розпочата в той час, коли Україна мала законодавчо закріплений позаблоковий статус,
підкреслюючи невід’ємне право України як суверенної держави самостійно визначатись щодо своєї участі у міжнародних економічних та безпекових об’єднаннях,
підтверджуючи та наголошуючи, що набуття повноправного членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору (НАТО) є стратегічним курсом України, закріпленим у Конституції,
беручи до уваги заяви Північноатлантичної ради НАТО від 16 грудня 2021 року та Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга від 10 січня 2022 року, в яких наголошується, що держави-члени НАТО підтримують право всіх країн самостійно визначати власне майбутнє та зовнішньополітичний курс, без зовнішнього втручання, що є основоположним принципом європейської безпеки,
відзначаючи стабільно високий рівень підтримки громадянами України перспектив набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору,
наголошуючи, що Російська Федерація, вчинивши збройну агресію та тимчасово окупувавши Крим та місто Севастополь і окремі райони Донецької і Луганської областей, грубо порушила і продовжує порушувати принципи міжнародного права, Статут Організації Об’єднаних Націй та зобов’язання у рамках Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року (Будапештський меморандум),
вважаючи, що припинення збройної агресії Російської Федерації і відновлення територіальної цілісності та суверенітету України можливе лише внаслідок запровадження принципів, підходів та стандартів і критеріїв ЄС і НАТО, а також повноправного членства у цих інтеграційних об’єднаннях,
Ми, члени Комітетів Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу та з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва:
висловлюємо вдячність західним партнерам за постійну непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також за розробку і втілення комплексного пакета стримування Російської Федерації від подальшої агресії проти України і Європи,
зазначаємо, що Україна, Європейський Союз та НАТО єдині у своїй позиції щодо суверенного права України, Грузії та Молдови визначати вектор подальшої інтеграції, зокрема і в питанні розширення та набуття Україною повноправного членства в ЄС і НАТО,
рішуче засуджуємо позицію Російської Федерації, спрямовану на блокування прогресу у рамках міжнародних політико-дипломатичних зусиль з врегулювання російсько-українського збройного конфлікту, зокрема у «Нормандському форматі»,
підкреслюємо необхідність застосування всіх можливих дипломатичних засобів з метою сприяння деескалації ситуації, повного відведення російських військ від кордонів України, негайної демілітаризації та припинення окупації Автономної Республіки Крим у складі України, а також повної відмови Російської Федерації від своїх агресивних намірів перерозподілу Європи на зони впливу,
наголошуємо на необхідності забезпечення дотримання режиму повного припинення вогню російськими незаконними збройними формуваннями в тимчасово окупованих окремих районах Донецької і Луганської областей, здійснення подальших етапів взаємного звільнення незаконно утримуваних осіб та відкриття КПВВ, а також виконання рішень паризької зустрічі лідерів «Нормандської четвірки» 9 грудня 2020 року,
закликаємо до недопущення з боку Російської Федерації дешевого шантажу та погроз повномасштабним вторгненням в Україну в обмін на нав’язування порядку денного авторитарного кремлівського режиму, вимоги гарантії нерозширення Організації Північноатлантичного договору, повернення до статусу-кво 1997 року, та недопущення реалізації європейських та євроатлантичних прагнень України, Грузії та Молдови, а також блокування прогресу переговорів з контролю за зброєю масового знищення, шантажу світу погрозами розміщення нових систем зброї масового знищення та, фактично, нової світової війни,
переконані, що лише Організація Північноатлантичного договору та безпосередньо Україна мають право приймати рішення щодо вступу України до НАТО. (читайте у «Голосі України» на 1-2 стор. >>> article/355102 ).
Платити за неотримані послуги — сучасна традиція
З огляду на те, що новини про нові тарифи з’являються ледь не щодня, складається саме таке враження. Межі в цьому ціноутворенні не видно. Але межа платоспроможності споживачів усе-таки існує. Чим має закінчитись цей тарифний марафон?
Початок січня ознаменувався для всіх збільшенням тарифів на водопостачання та водовідведення. Хмельничанам у цій ситуації, можна сказати, пощастило, бо за кубометр води ціна зросла відповідно на 1,03 та 0,7 гривні. У результаті за кубометр доведеться платити 14,17 — 13,22 гривні. У багатьох обласних центрах і населених пунктах цифри в кілька разів вищі. Тож не варто надто ремствувати.
Але не минуло й кількох тижнів, як «Хмельницькводоканал» повідомив: тепер для всіх запроваджується ще й абонентська плата. Підприємство вже опублікувало публічні договори про надання цієї послуги. Якщо хтось його і не підпише, то все одно договір автоматично набуде чинності через 30 днів з дня його опублікування. Це в тому разі, якщо мешканці багатоквартирних будинків не укладуть окремих договорів, а жителі приватного сектору не відмовляться від обслуговування.
Суперечка про те, хто ж має платити за повірку лічильників, споживач чи постачальник, триває роками. То плата за це була включена в тариф, і тоді операція проводилась за рахунок комунальників. То її виключали з тарифів, і платив споживач. Тепер — окрема плата й окрема платіжка.
Хто від цього виграє? Спробуйте здогадатися. Відтепер споживач має щомісяця платити за абонентське обслуговування. Причому навіть тоді, коли водою не користувався. А це означає, що водопостачальники все одно отримуватимуть певні кошти. (читайте у «Голосі України» на 1-11 стор. >>> article/355128 ).
НАТО не піде на компроміси щодо суверенітету та територіальної цілісності
12 січня відбулася перша з 2019 року зустріч Ради Росія — НАТО.
Під час зустрічі обговорювали ультиматум Кремля стосовно так званих «гарантій безпеки» і загрозу російського вторгнення до України. За підсумками засідання генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що держави Альянсу відмовили Росії у задоволенні її вимог, які стосуються нерозширення НАТО та присутності військ блоку на його східному фланзі.
За словами Є. Столтенберга, союзники підтвердили, що вони не дозволять позбавити їх можливості захищати та обороняти один одного. «Члени НАТО готові вести діалог з Росією, але ми не підемо на компроміс щодо основних принципів, ми не підемо на компроміс щодо суверенітету та територіальної цілісності кожної країни у Європі», — наголосив він.
Натомість Єнс Столтенберг розповів, що Альянс запропонував Росії запланувати серію зустрічей та обговорити обмеження використання ракет у Європі. «Під час зустрічі ми ясно дали зрозуміти, що готові запланувати серію зустрічей, присвячених широкому колу різних тем, включаючи ракети і взаємні обмеження, що верифікуються, на використання ракет в Європі», — заявив Столтенберг. Однак, за його словами, російська сторона зазначила, що не готова до таких пропозицій.
Також Єнс Столтенберг підкреслив, що Україна не становить загрози для
Росії, і нинішня криза із нарощуванням військ на кордоні створена саме Москвою.
Росія ж, як заявив очільник її делегації, заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко, не збирається йти на компроміси щодо своїх вимог.
Нагадаємо: Кремль вимагав припинення політики відкритих дверей НАТО та надання юридичних гарантій подальшого непросування Альянсу на схід. Крім того, НАТО і РФ поки не погодили взаємне відновлення представництв. (читайте у «Голосі України» на 1-12 стор. >>> article/355113 ).
Сергій Натрус: «Формується єдиний підхід до управління побутовими відходами на регіональному та локальному рівнях»
Директор департаменту екології та природних ресурсів Донецької ОДА Сергій Натрус розповів про Концепцію управління твердими побутовими відходами, що була презентована на міжрегіональному екологічному форумі.
На міжрегіональному екологічному форумі "Поводження з відходами. Виклики та рішення", що відбувся у Краматорську, йшлося про кращі практики у сфері поводження з відходами у громадах сходу України. Про Концепцію управління твердими побутовими відходами в Донецькій області, що була презентована на форумі, розповідає директор департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації Сергій Натрус.
- Сергію Петровичу, наскільки актуальною для Донеччини є проблема поводження з відходами? Чи є це питання новим для регіону?
- Поводження з відходами - далеко не нове для регіону питання. Адже реформування системи управління відходами в Донецькій області з дотримання європейських принципів розпочалося задовго до декларування цих принципів на державному рівні.
Так, у 2002 році на території області розпочав роботу проект "ТАСІС ЮРОП АІД" (Тасіs Europe Aid) "Удосконалення системи управління ТПВ в Донецькій області України". Його бенефіціарами були Мінприроди України та Донецька обласна державна адміністрація, а основними реципієнтами - Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області та управління житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації. Мета проекту полягала у поліпшенні санітарно-екологічної ситуації в області.
У результаті роботи було підготовлено звіт "Виявлення та аналіз слабких сторін" та розроблено Проект регіонального стратегічного плану управління твердими побутовими відходами в Донецькій області на 2005-2009 роки, що передбачав такі основні заходи, як: ліквідація несанкціонованих звалищ; створення регіональних полігонів ТПВ; закриття та рекультивація звалищ, що не відповідають нормам та вичерпали свій ресурс; будівництво перевантажувальних станцій; зонування території області.
З урахуванням усіх напрацювань була розроблена та затверджена Програма поводження з відходами в Донецькій області на 2011-2015 роки, відповідальним виконавцем якої було управління житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації. Результатами виконання програми стали відкриття у 2004 році у Краматорську сортувального заводу; створення у 2009-му регіонального полігона ТПВ (І черга) у Краматорську; започаткування у 2012 році роботи регіонального полігона ТПВ (І черга) у Маріуполі.
У подальшому, вже під час реалізації Програми поводження з відходами в Донецькій області на 2016-2020 роки, відповідальним виконавцем якої визначено департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації, зроблено такі важливі кроки. (читайте у «Голосі України» на 1-2 стор. >>> article/355095 ).
Школа не має права відбирати у дітей здоров’я
Учитель фізкультури школи № 7 міста Чорноморська Одеської області Сергій Папов є переможцем міського конкурсу «Учитель року-2018». Ще до пандемії із тривогою говорив про необхідність пошуку нових підходів до організації уроків фізкультури, бо життя сучасного учня надто малорухоме.
— До першого класу приходять здебільшого здорові діти, але за роки навчання все змінюється, — каже Сергій Папов. — У кожному класі старшої школи в основній групі з фізкультури дозволено займатися всього кільком учням. В інших уже є відхилення в стані здоров’я — короткозорість, зайва вага, сколіоз, мігрені, прискорене серцебиття. Вони можуть займатися тільки за полегшеною програмою. Стається це тому, що після 6-7 уроків дитина йде на заняття з англійської, з предметів, які знадобляться під час вступу до коледжу чи вузу. А прийшовши додому, 3-4 години витрачає на виконання домашнього завдання. Потім, щоб розслабитися, кілька годин «висить» у телефоні чи в комп’ютері. Виходить, що діти практично не рухаються. Їхній організм від такого способу життя починає швидко зношуватися. Мій багаторічний педагогічний досвід дає змогу із упевненістю стверджувати: уроки фізкультури потрібно виводити за межі шкільного розкладу. Адже ми знаємо, що організм людини краще сприймає фізичні навантаження в другій половині дня. Тому й заняття фізкультурою мають проводитися в школі після обіду, коли це буде для здоров’я дітей набагато корисніше.
— Перехід на онлайн-навчання всі ці проблеми з недостатньою руховою активністю дітей тільки загострив...
— Я вважаю, що для школярів перехід на онлайн-навчання — це теж стрес. Дітей зачинили в замкненому просторі вдома. А їм потрібно рухатися, знаходити вихід своєї енергії, спілкуватися в реальному світі, а не у віртуальному. Зараз вони повернулися в класи в перезбудженому стані. І знадобиться час (не знаю, скільки), щоб збалансувати те, що відбувається, повернути дітей у норму. Без цього повноцінний навчальний процес неможливий.
— Як ви ставитеся до змін, які передбачається реалізувати в організації уроків фізкультури? До того, що з 2022 року в закладах загальної середньої освіти запровадять нову програму з фізичної культури в 5-х класах, а з 2023 року — в 6-х класах?
— З великим інтересом, бо колишні підходи, коли з року в рік наші уроки тривали за тим самим планом, уже давно потрібно змінювати. (читайте у «Голосі України» на 10 стор. >>> article/355123 ).
«Голос України», № 6 (7756) від 13 січня 2022 року - WWW.GOLOS.COM.UA