Сьогодні у «Голосі України»:

Дмитро РАЗУМКОВ: «Ми пройшли великий шлях, багато що зробили і багато що попереду»

Найактуальніша проблема — збільшення тарифів на житлово-комунальні послуги

Мандрівка селом, власником якого був ректор університету

Ніхто за нас не розв’яже наші проблеми

Повітряний напад відбито

Нагороди кінологічним розрахункам

«Броньована» сила: обороняє, прикриває, наступає

Відзначили захисників луганського аеропорту

Врятували життя побратима

Володимир КРЕЙДЕНКО: «Нарешті залізниця почне оновлюватися з урахуванням потреб пасажирів»

Дмитро РАЗУМКОВ: «Ми пройшли великий шлях, багато що зробили і багато що попереду»

Під час відкриття сесії.

З парламентської трибуни виступив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков. «Сьогодні ми розпочинаємо шосту сесію дев’ятого скликання. Я не казатиму, що вона буде доленосною, бо будь-яка сесія Верховної Ради будь-якого скликання є важливою для держави, адже саме тут приймаються важливі для країни рішення, ухвалюються закони, за якими живе країна і робляться реформи. Але, тим не менше, ця сесія відрізняється від інших. Ми знаходимось на екваторі. Це фактично половина нашої каденції. Ми пройшли великий шлях, ми багато що зробили і багато що попереду. На екваторі завжди гаряче. Але я сподіваюся, що навіть якщо і в цьому залі хтось хотів би зробити ще гарячіше, здоровий глузд і бажання розвивати нашу державу все ж таки переможуть», — наголосив Дмитро Разумков.

Зауваживши, що за цей час було зроблено багато, але недостатньо, глава парламенту торкнувся завдань, які стоять перед законодавчим органом.

«Ми повинні розуміти, які непрості виклики стоять перед Україною. Ми повинні сконцентрувати свою увагу на законах, які зможуть поліпшити соціальні умови існування наших громадян, забезпечити трудові відносини. І головне, ми знаходимось напередодні опалювального сезону і тарифне питання, як завжди восени, є одним з ключових», — зауважив він, назвавши важливим також питання економічного зростання: «Нині весь світ перебуває в економічній кризі. Ми бачимо наслідки ковіду, який, на жаль, не завершився. Завжди країни із криз виходили по-різному. Для когось це був трамплін і вони робили стрибок, а хтось падав у прірву. Я впевнений, що всі у цій залі зорієнтовані на те, щоб ми пішли першим шляхом».

У цьому контексті Голова Верховної Ради торкнувся законопроекту про локалізацію, який дасть змогу отримати до 4% зростання ВВП і до 60 тисяч робочих місць. А також закону про індустріальні парки. (читайте у «Голосі України» на 1,2 стор. >>> article/350762 ).

Найактуальніша проблема — збільшення тарифів на житлово-комунальні послуги

Відкривши перше перед початком шостої сесії дев’ятого скликання засідання Погоджувальної ради, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков висловив думку, що ця сесія буде достатньо напруженою, адже перед парламентом стоїть багато викликів та завдань.

«Осіння сесія завжди важка, тому що незабаром, я сподіваюся, до 15 вересня, ми побачимо проект бюджету від Кабінету Міністрів, і тут потрібна буде консолідована позиція всіх комітетів, усіх фракцій і насамперед профільного комітету, оскільки на нього покладено основні завдання з підготовки державного кошторису на наступний рік», — сказав він. Крім того, осінь завжди пов’язана з тарифами, з опалювальним сезоном, тож голова парламенту закликав усі вертикалі влади об’єднати зусилля, щоб допомогти людям максимально зменшити навантаження в ці непрості часи.

Голова Верховної Ради також звернув увагу, що нині має місце негативна коронавірусна динаміка. «Ситуація погіршується, однак сьогодні варто максимально і під час бюджетного процесу, і під час розгляду та формування порядку денного Верховної Ради України враховувати саме ковідний аспект і все, що з ним пов’язано. Починаючи від економічних питань і закінчуючи питаннями закладення ресурсів на наступний рік для боротьби з пандемією та її наслідками». (читайте у «Голосі України» на 3 стор. >>> article/350765 ).

Мандрівка селом, власником якого був ректор університету

Село Вербівка на Самбірщині — одне з найменших у районі. За останнім переписом тут проживало майже 300 осіб. А нині ще менше, бо третина хат стоять пусткою. Господарства підтримують пенсіонери, а молодь виїжджає на заробітки, бо це єдина можливість утримувати сім’ї.

Найбільшого розквіту Вербівка досягла в XIX столітті, коли була власністю ректора Львівського університету Миколи Нападеєвича. Цьому відомому правнику австрійський імператор навіть подарував шляхетський титул. Він збудував млини, школу, церкву, капличку, розширив власне господарство. Населення колись сягало тисячі осіб.

Що згадують, чим живуть нинішні мешканці Вербівки, колишнього ректорського села? Отож невеличка мандрівка в минуле і сучасне дивовижного населеного пункту, який тричі поставав з попелу. (читайте у «Голосі України» на 4 стор. >>> article/350725 ).

Ніхто за нас не розв’яже наші проблеми

Головнокомандувач ЗС України генерал-лейтенант Валерій Залужний (на знімку) привітав слухачів та науково-педагогічний склад Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. З нагоди початку навчального року Головнокомандувач ЗС України генерал-лейтенант Валерій Залужний (на знімку) привітав слухачів та науково-педагогічний склад Національного університету оборони України імені Івана Черняховського та провів лекцію щодо сучасних поглядів на способи застосування Збройних Сил України.

Під час лекції він окреслив основні сценарії розвитку кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України у військовій сфері, нові тенденції збройної боротьби.

Звернув увагу слухачів на погляди військово-політичного керівництва РФ щодо розвитку російської армії, форм і способів її застосування. Адже це зумовлює зміст та вибір способів адекватного реагування, організації і ведення воєнних дій Збройними Силами України під час збройної агресії РФ. (читайте у «Голосі України» на 6 стор. >>> article/350745 ).

Повітряний напад відбито

На одному з полігонів бойової підготовки, що на півдні країни, особовий склад зенітно-ракетних підрозділів вдосконалював свої навички з протиповітряної оборони.

— Під час тренування бойові обслуги зенітно-ракетних комплексів «Бук», «Оса» та С-300 відпрацювали низку завдань із протиповітряного прикриття угруповання військ та важливих об’єктів інфраструктури в режимі, максимально наближеному до бойового, — зазначив командувач об’єднаних сил Збройних Сил України генерал-лейтенант Сергій Наєв. (читайте у «Голосі України» на 6 стор. >>> article/350667 ).

Нагороди кінологічним розрахункам

Під час урочистого шикування на території командування було зачитано наказ командувача та вручено цінні подарунки, грошові премії, грамоти та подяки. Нагороди отримали всі учасники параду та їхні вихованці — службові собаки. Чотирилапі помічники одержали з рук полковника Гереги пам’ятні відзнаки та по важкому мішку смаколиків.

У Збройних Силах України несуть службу понад півтисячі службових собак. Вони виконують завдання у підрозділах Сухопутних військ ЗС України, Десантно-штурмових військ, Повітряних сил, Військової служби правопорядку, Сил підтримки та Сил логістики. (читайте у «Голосі України» на 6 стор. >>>  article/350749 ).

«Броньована» сила: обороняє, прикриває, наступає

Україна по праву вважається однією з провідних танкових держав. Вона має багаторічну історію становлення та розвитку танкових військ, які є важливою складовою бойового потенціалу Збройних Сил України.

Танкові підрозділи володіють великою вогневою потужністю й ударною силою, високою мобільністю і надійним броньовим захистом. Вони призначені для утримання зайнятих районів, рубежів і позицій, відбиття ударів противника, прориву оборони противника, розгрому його військ, захоплення важливих районів, рубежів і об’єктів. Танкові війська можна сміливо назвати «бронею» піхоти — без них піхотинці як без рук — не підуть у наступ і не зможуть утримувати здобуті позиції.

Російська збройна агресія щодо України багато чого змінила — вперше з часів Другої світової війни на території Східної Європи, а саме на східних кордонах України, відбувалися танкові бої. Українські танкісти брали активну участь у визволенні населених пунктів Донеччини і Луганщини, боях за Дебальцеве, Мар’їнку, Піски, Авдіївку, показали себе воїни-танкісти і в жорстоких боях за донецький аеропорт. (читайте у «Голосі України» на 7 стор. >>> article/350758 ).

Відзначили захисників луганського аеропорту

Вечір пам’яті, присвячений обороні луганського аеропорту, відбувся у львівському Будинку воїна. Командування 80-ї окремої десантно-штурмової бригади запросило на урочистості ветеранів російсько-української війни та представників громадськості. Після виконання гімну України та спільної молитви відбулися презентація фільму про захисників летовища та презентація пісні.

«Ви — приклад звитяги, мужності та героїзму. Саме ви, військовослужбовці нашої бригади, не дозволили отримати контроль над стратегічним об’єктом для ворожої армії. З аеропорту ми вийшли, коли вже все було знищене. Ви — приклад справжніх воїнів, котрі мужньо захищають свою державу», — з такими словами звернувся до воїнів командир 80-ї бригади полковник Володимир Шворак.

Учасникам боїв за луганський аеропорт вручили відзнаки та грамоти від голови Львівської ОДА та міського голови Львова, а лікареві Кирилу Виноградову — орден «За мужність» III ступеня.. (читайте у «Голосі України» на 4 стор. >>> article/350760 ).

Врятували життя побратима

Двох військовослужбовців окремої механізованої бригади імені короля Данила, які виконують службові обов’язки в районі Операції об’єднаних сил, нагородили відзнаками Ради національної безпеки і оборони України.

Бойовий медик 2-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти 1-го мехбатальйону молодший сержант Юлія Кримцева та стрілець-помічник гранатометник 1-го механізованого взводу солдат Дмитро Рубашевський отримали медалі «Відзнака Ради національної безпеки і оборони України» ІІІ ступеня за вагомий внесок у справу гарантування національної безпеки і оборони, сумлінну військову службу та професіоналізм. (читайте у «Голосі України» на 7 стор. >>>  article/350764 ).

Володимир КРЕЙДЕНКО: «Нарешті залізниця почне оновлюватися з урахуванням потреб пасажирів»

За довжиною мережі своїх залізниць Україна посідає третє місце в Європі. А залізничний транспорт вважається провідною галуззю в дорожньо-транспортному комплексі країни. Бо ж він забезпечує майже 82% вантажних і 36% пасажирських перевезень, здійснюваних усіма видами транспорту. Однак через недостатність власних джерел основних фондів, відсутність державної підтримки інноваційного розвитку залізничної галузі і низький рівень інвестиційної привабливості вітчизняний залізничний транспорт позбавлений можливості модернізуватися та надавати послуги на рівні, якого вже давно очікують споживачі.

Коли ж держава зверне увагу на граничну зношеність та низьку продуктивність пасажирського рухомого складу вітчизняної залізниці і як розвиватиметься галузь найближчими роками? Із цими запитаннями «Голос України» звернувся до заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури Володимира Крейденка.

— Володимире Вікторовичу, маючи настільки розгалужену й потужну залізничну мережу, Україні зі своїми прадавніми електричками та потягами ще дуже далеко до європейського рівня. Населення вимушене користуватися послугами «Укрзалізниці», бо почасти немає альтернативи. Як довго ще терпітимемо обідрані вагони — без сидінь у електричках і без кондиціонерів у поїздах далекого сполучення?..

— Мушу визнати, що технічне й технологічне відставання українських залізниць від залізниць європейських країн істотне. Держава тривалий час ігнорувала цю проблему. Внутрішні резерви спроможностей майже вичерпано. А через невживання дієвих заходів з боку держави це вже призвело до зниження мобільності населення. Нам фактично заново доведеться створювати виробничу базу для будівництва сучасних пасажирських вагонів із використанням імпортного устаткування та нових технологій. Для відновлення та покращення стану вітчизняної залізниці сьогодні потрібно використовувати сучасний світовий досвід, технології та реальні потужності, які б змогли не в далекій перспективі, а вже за кілька років продемонструвати вдалий результат. (читайте у «Голосі України» на 12 стор. >>>  article/350716 ).

Повністю випуск «Голосу України» № 170 (7670) читайте на сайті http://www.golos.com.ua