«Труба», геополітичні аспекти та державні інтереси
Для забезпечення потреб бійців
Що впливає на імідж країни?
Молодіжні ініціативи спрямовані на розвиток регіону
До кінця року треба прийняти необхідні для деокупації Криму закони
Якби час повернути назад, я вчинив би так само і знову пішов у військкомат
Інформаційні операції як військові атаки
«Труба», геополітичні аспекти та державні інтереси
«Північний потік-2» — це майже добудований трубопровід із Росії до ФРН потужністю 55 млрд куб. м вуглеводнів на рік.
Усупереч потужній кампанії проти проекту та економічним обмеженням, передусім з боку США, котрі просувають свій скраплений газ у країни Європи, а також України, котра зазнає мільярдних збитків від поки що не повного використання власної ГТС, інших країн, будівництво увійшло в фінальну стадію і має завершитися до кінця літа. Проте, незважаючи на цей уже очевидний факт, аналітики, експерти, а особливо німецькі політики, котрі проводять кампанію перед виборами в Бундестаг, продовжують трощити списи в дискусіях «за» і «проти».
Приміром, лідер християнських демократів і один з кандидатів на посаду канцлера Армін Лашет в інтерв’ю польському виданню Rzeczpospolita, котре цитує газета Die Welt, запевняє, що Німеччина обстоюватиме інтереси України, оскільки її «безпека та суверенітет мають стати пріоритетом для німецької зовнішньої політики». Лашет щоразу наголошує на тому, щоб «Північний потік-2» не використовувався проти України. «Це економічний проект, але геополітичний аспект має бути врахований», — вважає політик. Він також запевнив, що Берлін «готовий застосувати серйозні обмеження, якщо Москва використовуватиме газопровід як геополітичну зброю проти Києва».
Утім, не все однозначно у сприйнятті кандидата на посаду канцлера його електоратом, котрий закликає Лашета «сфокусуватися на власній безпеці, а не на безпеці України». Чи буде він і надалі таким послідовним, зважаючи на істотне падіння рейтингів християнських демократів?
Ще категоричніший глава федерального відомства з охорони довкілля ФРН Дірк Месснер, котрий передрікає «Північному потоку-2» долю «динозавра» енергетики через перехід Німеччини на відновлювані джерела енергії. В інтерв’ю виданню Redaktionsnetzwerk Deutschland він нагадав, що країна до 2030 року має зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферу на 65% порівняно з рівнем 1990-го, запроваджуючи альтернативні джерела енергії. Тож на цьому тлі, вважає Месснер, транзит має вигляд такого, що «випав з часу».
Щоправда, його опоненти-аналітики нагадують: проект, який забезпечить європейські країни російським газом, оскільки вони, зокрема Норвегія, Нідерланди, Данія, Велика Британія, зменшують видобуток власних вуглеводнів, але споживають їх на тому само рівні. (читайте у «Голосі України» на 1. 5 стор. >>> article/349331 ).
Що впливає на імідж країни?
У межах форуму «Україна-30» цього тижня ведуться дискусії про імідж нашої країни.
За словами міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, коли наші співвітчизники розповідають про свій край, в уявленні кожного виникають слова на кшталт «гостинна», «вільна», «затишна», «працьовита», «толерантна», «інноваційна» тощо. Але опитування серед туристів, котрі приїжджають до нас з усього світу, свідчить, що люди асоціюють з Україною війну, корупцію, СРСР, Чорнобиль... «У кращому разі — Шевченка, та й то Андрія, — зауважив урядовець. — Але є й інший бік медалі. Ті, хто вже від’їжджає від нас, мають нові, зовсім інші враження. Кажуть: «Ви насправді Європа», «у вас дуже-дуже велика країна», «у вас смачна та недорога їжа», «працьовиті люди», «цікава культура»... Тобто відбувається злам стереотипів, з якими люди приїжджають в Україну».
О. Ткаченко поділився цікавим досвідом. Завдяки указу Президента шістьом арабським країнам цього року надано можливість приїжджати в нашу країну без віз, нагадав він. Збільшення кількості туристів із цих країн добре помітно на вулицях Києва та Львова. Лише за півроку їх приїхало втричі більше, ніж упродовж минулого року. Міністр культури має зустрічі із послами цих країн, і вони дають інформацію про те, що в нас подобається іноземцям, а що ні. Учасники форуму мали можливість переглянути відеоролик, знятий саудівськими блогерами на замовлення їхньої авіакомпанії. У кадрах — багато соковитої зелені, гірські річки, місто під дощем, вуличні митці... Це звичні для нашого ока картинки, але вони видаються екзотичними для жителів країн, розташованих серед пустелі. Нині звідти в Україну прилітає 14 рейсів на тиждень. Кожен саудівський турист упродовж однієї поїздки залишає в нас майже три тисячі доларів. Тож тільки за півроку ми маємо вже 40 мільйонів доларів доходів. (читайте у «Голосі України» на 3 стор. >>> article/349340).
Для забезпечення потреб бійців
Народні депутати групи «Довіра» у співавторстві з 17 колегами з різних фракцій та груп зареєстрували законопроект, який надасть можливість передавати для забезпечення потреб Збройних Сил України майно закладів освіти.
Народні депутати групи «Довіра» у співавторстві з 17 колегами з різних фракцій та груп зареєстрували законопроект, який надасть можливість передавати для забезпечення потреб Збройних Сил України майно закладів освіти, що не використовується для освітніх потреб та перебуває у занедбаному стані.
За словами авторів проекту Лариси Білозір та Миколи Кучера, таке рішення допоможе військовим підрозділам, які повертаються на місця дислокації, розміщуватися на єдиній базі, а не у віддалених місцях, що не кращим чином впливає на підготовку наших військових до майбутнього несіння служби.
У разі підтримки в залі Верховної Ради України буде вирішено болюче питання для військовослужбовців, які, часто повертаючись на тимчасову дислокацію в регіони зі сходу, змушені розпорошуватись по різних об’єктах, через брак приміщень, гуртожитків, полігонів для розташування військової техніки.
Водночас є багато об’єктів, зокрема філій університетів у регіонах, які закриті, а їх приміщення простоюють роками без використання і руйнуються!
Як приклад. Микола Кучер звертався вже до трьох прем’єрів, в тому числі, і до Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, щодо можливості передачі територій та майна Вінницького національного аграрного університету, що у смт Брацлав, підрозділам забезпечення та бойовим підрозділам 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.
Адже коли підрозділи 59-ї бригади повертаються з районів проведення Операції об’єднаних сил до місць постійної дислокації, то часто вимушені розміщуватись на відстані понад 200 км один від одного. (читайте у «Голосі України» на 2 стор. >>> article/349371 ).
Молодіжні ініціативи спрямовані на розвиток регіону
На узбережжі Азовського моря відбувся VІ молодіжний форум «Змінимо країну разом. Нова формація», присвячений Дню молоді та 30-річчю Незалежності України.
Проведення цього заходу ініціювала громадська організація «Азовський патріот» за підтримки Маріупольських райдержадміністрації та районної ради.
У форумі взяли участь молодіжні активісти з Маріупольського району, Нікольської, Курахівської, Авдіївської та Сартанської територіальних громад. У рамках форуму кожна з команд-учасниць презентувала своє наметове містечко, склад команди, екологічний проект. Для учасників заходу були організовані кулінарні та музичні батли, квест «Молодь — наше майбутнє», музичний фестиваль «Приазов’я має таланти». Присутні долучилися до екологічної акції «Чисте узбережжя» та ще до низки цікавих і творчих локацій, підготовлених організаторами. (читайте у «Голосі України» на 3 стор. >>> article/349339 ).
До кінця року треба прийняти необхідні для деокупації Криму закони
Народні депутати із фракції «Голос» переконані, що влада має докладати максимум зусиль для захисту держави, зокрема на міжнародних платформах.
Парламентарії вважають, що запуск «Північного потоку-2» — це удар по економічній та енергетичній безпеці України, відкриття нових можливостей для агресії проти нашої держави та підрив енергетичної незалежності Європейського Союзу.
І всі вигоди від цієї угоди, як то грошова компенсація Україні, короткострокові економічні вигоди для Німеччини та обіцянки ввести проти Росії санкції в разі агресії, — аж ніяк не перекривають тих ризиків, які проект несе Україні та Європі.
Але недостатня діяльність влади та провал у взаємодії із союзниками щодо блокування газопроводу при-звели до того, що Німеччина та США погодили свої позиції стосовно «ПП-2». Тому нині вкрай важливо розуміти, що ніхто, крім нас самих, не подбає про те, щоб вирішити питання з максимально можливою користю для нашої держави, вважають народні депутати із фракції «Голос». (читайте у «Голосі України» на 3 стор. >>> article/349337).
Якби час повернути назад, я вчинив би так само і знову пішов у військкомат
Війна змінила життя Олександра Сковири — типового представника активної частини нашого суспільства.
За місяць нашого перебування в Степанівці не було жодного дня, щоб нас не обстрілював ворог — артилерія потужних калібрів, танки, міномети і «Гради» крили нас. Для цивільних людей, котрі хоч і свідомо одягли військову форму, це було справжнє пекло.
Олександр Сковира — типовий представник активної частини нашого суспільства. До російської агресії він жив звичайним життям пересічного українця — сім’я, робота, друзі. Після навчання працював на державній службі в обласній державній адміністрації, а останні дванадцять років — на будівництві.
Усе змінила війна...
Ще наприкінці січня Олександр звернувся до військкомату і сказав, щоб розраховували на нього у разі потреби.
А 26 березня з військкомату зателефонували й уточнили, чи, бува, не передумав. Звісно, ні — твердо заявив Олександр. І вже наступного дня Олександр прибув до Новоград-Волинської механізованої бригади. У підпорядкування він — старший лейтенант запасу — отримав взвод підвезення боєприпасів. Гарний і дружній колектив досвідчених водіїв, які прибули за мобілізацією. Дуже швидко бійці відремонтували автомобілі, пройшли злагодження і готувалися до відбуття в район проведення антитерористичної операції. (читайте у «Голосі України» на 7 стор. >>> article/349328 ).
Інформаційні операції як військові атаки
В інформаційному просторі триває постійна цілодобова війна та «бойові дії», а інформаційні операції за своїми наслідками є порівнянні з військовими атаками на передовій. На цьому акцентує увагу співробітник Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави в інформаційній сфері Служби безпеки України, полковник Валерій УДОВИЧЕНКО.
Межа між свободою слова та розповсюдженням тенденційних повідомлень дуже тонка
— Пане Валерію, яким інформаційним кампаніям з дестабілізації ситуації в країні вдалося запобігти?
— Взагалі, вважаю, що успішними прикладами публічно вихвалятися не слід, оскільки противник може зрозуміти, як саме його обійшли.
Служба безпеки України здійснює контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, оборонного і науково-технічного потенціалу, кібербезпеки, економічної та інформаційної безпеки держави.
Ми ефективно протистоїмо спробам дестабілізації ситуації в країні, що здійснюються із використанням етнічного, релігійного та міжконфесійного чинників, оскільки ворог дуже активно роздмухує саме цей вид ворожнечі. Постійно протидіємо інформаційним вкидам та фейкам, блокуємо джерела поширення деструктиву, нівелюємо спроби позиціонувати Україну на міжнародній арені як майданчик або базу, де нібито готують різного роду «бойовиків», «найманців» або навіть «терористів». До здійснення таких провокацій та атак долучаються, на жаль, не лише Російська Федерація, а й деякі інші суміжні країни.
— І які результати?
— 2020 року нами припинено роботу майже 3 тисяч веб-ресурсів, що використовувались із злочинною метою, заблоковано понад 2,5 тисячі спільнот з більш як мільйонною аудиторією, нейтралізовано 21 ботоферму загальною потужністю понад 60 тисяч ботів.
— Що потрібно змінити в законодавстві, аби успішніше протидіяти ворогу?
— Спектр необхідних для цього законодавчих змін досить широкий. Починаючи від законодавчого визначення понять «дезінформація», «пропаганда», «негативний вплив» та введення відповідальності за її поширення до чіткої взаємодії, розмежування відповідальності, прав та повноважень державних органів та суспільства у сфері протидії негативним інформаційним впливам.
На стратегічному рівні вкрай необхідно визначити та обрати найприйнятнішу для нашого суспільства форму державно-цивільного партнерства у сфері безпеки. (читайте у «Голосі України» на 10 стор. >>> article/349338 ).
Газета «Голос України», № 145 (7645), середа, 4 серпня 2021 року: WWW.GOLOS.COM.UA