Сьогодні у «Голосі України»:

 Це справді була провокація з боку Кремля

Предтечі Основного Закону

Об’єднала спільна справа та рідна земля

Михайло ТОВТ: «Авторитет керівник має тоді, коли чинить правильно і справедливо» Розмова з начальником Закарпатської митниці напередодні 30-річчя Держмитслужби

 

Це справді була провокація з боку Кремля

Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес у коментарі The Times заявив, що ніхто «не буде заважати» його країні плавати у водах біля окупованого Криму.

Таку заяву він зробив після інциденту, що стався 23 червня поблизу мису Фіолент в Чорному морі. «Королівський флот завжди буде дотримуватися міжнародного морського права, і йому ніщо не перешкоджатиме в мирному проході», — наголосив Воллес. Попереджувальний обстріл британського есмінця HMS Defender, на чому наполягає Міноборони РФ і на який вирішили «не звертати уваги» в Міністерстві оборони Великої Британії, — нині серед головних тем британських ЗМІ.

Видання цитують заяву офісу прем’єр-міністра Британії, де пояснили, що насправді есмінець рухався в територіальних водах України, оскільки Британія не визнала суверенітету РФ над Кримом, «найбільш прямим і міжнародно визнаним шляхом» між Україною та Грузією. Так само політики та експерти розмірковують, чи варто зайвий раз дратувати Кремль, адже Росія пообіцяла бомбардувати іноземні кораблі в разі, якщо вони опиняться в територіальних водах навколо Криму, окупованого Росією. Зокрема, заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив: «Якщо колеги не розуміють, що таке кордони Росії, ми можемо бомбити», повідомляє «Лента.ru».

Коментуючи ситуацію, Тобіас Елвуд, голова комітету парламенту з питань оборони, вчора зауважив, що Британії дуже важливо захищати міжнародні води, але «ми повинні визнати, що це небезпечна гра».

 (читайте у «Голосі України» на 1 стор. >>> article/347795 ).

 

Предтечі Основного Закону

У Верховній Раді України відбулася презентація виставкового проекту Державної архівної служби України та центральних державних архівів «Конституція України-25: хронологія та архівна хроніка».

Його тематичні блоки охоплюють чотири етапи конституційного розвитку й окремо хроніку подій та ухвалення Конституції України.

28 червня 2021 року українці всього світу святкуватимуть 25 років Конституції України, Основного Закону держави, який закріплює права, свободи і обов’язки громадян України, її суспільно-політичний і державний устрій. Шлях до цієї події був довгим і тернистим, історія конституціоналізму починається від Конституції Пилипа Орлика (Бендерська Конституція, Конституція 1710 р.) і є логічним наслідком розвитку національних вимог українців — від культурної і політичної автономії в складі федерації до вимоги самостійності та незалежності.

Експозиція виставкового проекту включає документи Національного архівного фонду України, що містять інформацію про конституційні ідеї та концепції відомих науковців та політичних діячів України, висвітлюють основні періоди формування вітчизняного конституціоналізму, дають можливість краще зрозуміти закономірності та особливості цього процесу в Україні, починаючи від Конституції Пилипа Орлика до нової Конституції України. Серед представлених в експозиції документів є унікальні: це Тимчасовий закон про верховне управління державою на випадок смерті, тяжкої хвороби і перебування поза межами держави Ясновельможного Пана Гетьмана Усієї України та Грамота Гетьмана Усієї України Павла Скоропадського (1 та 3 серпня 1918 р.), Універсал Директорії Української Народної Республіки (22 січня 1919 р), який об’єднав українські землі і по праву вважається Актом злуки та соборності України, Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) та постанова Верховної Ради УРСР «Про проголошення незалежності України» (24 серпня 1991 р.), Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України» (8 червня 1995 р.), і саме Конституція України, ухвалена Верховною Радою України 28 червня 1996 року. Оригінали цих документів зберігаються в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України.  (читайте у «Голосі України» на 3 стор. >>> article/347799 ).

 

Миколаївщина: Об’єднала спільна справа та рідна земля

Колишні бійці АТО створили в Миколаївській області сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Оберіг-Агро».

Його назва — «Оберіг-Агро» — символічна. Люди, які боронили зі зброєю в руках незалежність та українську землю на сході країни, тепер оберігають землю, працюючи на ній, у мирних умовах. Вони обрали для себе «справді праведне мистецтво», як казав про цю професію Іоанн Златоуст, — заняття землеробством. «Голос України» вже писав про цих завзятих, щирих, відповідальних, небайдужих людей, справжніх патріотів та господарів на своїй землі. Тепер пропонує познайомитися з ними ближче, дізнатися про їхні здобутки та проблеми, про становлення бізнесу та перспективи.

Ідея створити кооператив виникла в декількох чоловіків, мешканців села Мостове та селища Доманівка, коли ті повернулися з війни на Донбасі. Раніше з бізнесом справи не мали, хоча, живучи в сільській місцевості, завжди займалися землеробством, вирощуванням овочів та фруктів. Але виключно для власних потреб. Тож досвіду не було. Натомість було бажання займатися мирною справою; такою, щоб об’єднала саме своїх та дала змогу підтримувати сім’ї загиблих бійців; щоб згодом давала прибуток та забезпечила стабільність існування родин; щоб допомогла позбутися поствоєнного синдрому; щоб вгамувала спрагу до спокійного життя.

Два роки тому «мрійники» створили кооператив, до якого увійшли 12 чоловіків — учасників бойових дій, з яких двоє мають інвалідність, та шість жінок. Чому саме кооператив, сільськогосподарський, обслуговуючий? На той час така форма організації здалася їм найбільш прийнятною, зрозумілою, зручною. По-перше, всі добре знають один одного, мають спільне військове минуле, в якому найбільше цінувалася взаємовиручка та підтримка. По-друге, це добровільне об’єднання на основі спільних інтересів та досягнення спільних результатів на засадах демократичності та самоврядування. Тож ідеальна форма господарювання для однодумців. І найбільш прийнятна саме у сфері сільського господарства. Урешті-решт обслуговуючий кооператив надає насамперед послуги переважно членам кооперативу, а вже потім, за можливості, й іншим особам.  (читайте у «Голосі України» на 8 стор. >>>article/347800   ).

 

Михайло Товт: «Авторитет керівник має тоді, коли чинить правильно і справедливо»

Розмова з начальником Закарпатської митниці напередодні 30-річчя Держмитслужби.

Час «сірих кардиналів» добігає кінця, тому й митні платежі відчутно зросли

— Михайле Йосиповичу, почнімо розмову з найбільш резонансного: РНБО нещодавно назвала імена деяких осіб, котрі «робили бізнес» на митниці, а згодом керівництво Держмитслужби відсторонило від виконання посадових обов’язків 23 митників області. Які наслідки?

— Наслідки нині ще зарано коментувати...

Реально у осіб із цих списків обшуки не проводилися. Проведено закрите розслідування. Підсумок такий: Закарпатська митниця завершила дисциплінарне розслідування і передала матеріали до столиці — в Держмитслужбу, яка і прийме відповідні рішення.

— Чи можете стверджувати, що з вашим приходом закінчилася ера «сірих кардиналів», і всі «сірі» й «чорні» схеми пішли в «біле»?

— Насамперед хотів би наголосити, що ніякі вони не «кардинали» — велика честь для цих трутнів так їх оцінювати. Це — паразити на тілі держави!..

А стверджувати, що цілком і остаточно скінчилася ера цих так званих сірих кардиналів — зарано. Та зроблю все, щоб «чорна» схема була відсутня. А щоб цілком знищити «сіру» — ще слід попрацювати. Але загалом можна говорити, що така ера й період діяльності митниці таки добігає кінця. І це підтверджує фінансовий результат, позитивна динаміка цієї важливої й надто відповідальної роботи: митні платежі за п’ять місяців поточного року до такого ж торішнього періоду зросли на 164 відсотки (!), або на 1 мільярд 149 мільйонів гривень більше за аналогічний період минулого року. Це при тому, що курс валют, від яких залежать суми нарахувань, був відносно стабільний. Загалом, цьогоріч Закарпатська митниця вже переказала до держбюджету 4 мільярди 230 мільйонів гривень. Такі показники вдалося досягнути, перш за все, завдяки діловій активності бізнесу Закарпаття, а також належному рівню взаємодії і партнерських відносин між експортерами-імпортерами та митницею.  (читайте у «Голосі України» на 10 стор. >>> article/347802 ).

Читайте газету «Голос України», № 118 (7618), від 25 червня 2021 року WWW.GOLOS.COM.UA .

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку