ПАРЄ
27 квітня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію 2433 (2022) «Наслідки тривалої агресії Російської Федерації проти України: роль та реакція Ради Європи».
Це перша резолюція ПАРЄ, де міститься прямий заклик терміново створити спеціальний міжнародний кримінальний трибунал для розслідування та судового переслідування злочину агресії, вчиненого проти України.
Документ також містить заклик до держав-членів Ради Європи активніше надавати Україні військову та гуманітарну допомогу, а разом з тим припинити будь-які поставки зброї, її деталей або товарів подвійного призначення російському воєнно-промисловому комплексу та продовжувати чинити тиск на росію.
В окремому прес-релізі, оприлюдненому 27 квітня, ПАРЄ закликала держави-члени Ради Європи виявити та заморозити якнайбільше активів російських громадян та державних підприємств, проти яких впроваджено адресні санкції.
На думку парламентарів, уряди держав мають розглянути можливість використання такого майна, зокрема, будинків та квартир, для розміщення українських біженців. Асамблея також вважає, що за рахунок заморожених активів можна частково компенсувати збитки, завдані Україні росією у ході військових дій.
Доки тривають дебати про наслідки російського вторгнення до України, із заявами на підтримку України дедалі частіше виступають нові речники.
Голова Парламентської асамблеї Тіні Кокс знову закликав Росію дотримуватися зобов’язань, викладених у Женевських конвенціях, та вжити всіх можливих заходів для безпечної та швидкої евакуації людей зі східних та південних територій України.
Депутат Сейму Литви Емануеліс Зінгеріс також закликав Росію відкрити гуманітарні коридори як для мирних жителів, так і для поранених українських солдатів.
Лізе Крістофферсен, членкиня Стортингу (парламенту Норвегії), заявила, що недостатньо покладати відповідальність за злочинні дії на російську державу. До відповідальності повинні бути притягнуті конкретні особи: солдати, генерали і сам президент Росії. Парламентарка також закликав до створення спеціального трибуналу, який міг би реалізувати на практиці притягнення до відповідальності Путіна та його найближче оточення.
Насамкінець, Джордж Фоулкс, член парламенту Великобританії, заявив, що не сумнівається у тому, що Путін, його генерали та війська скоїли масові воєнні злочини, можливо, навіть акт геноциду.
США
27 квітня Комітет з регламенту Палати представників США доопрацював законопроєкт ленд-лізу для України та виніс його на розгляд Палати представників. Голосування з цього питання очікується найближчим часом.
Законопроєкт доповнено поправкою, згідно з якою Росія визнається спонсором тероризму.
Як повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, 28 квітня Палата представників США ухвалила ще один важливий законопроєкт, який передбачає механізм конфіскації підсанкційних російських активів та їх використання для повоєнної відбудови України та допомоги українцям. Раніше пан Шмигаль обговорював цей крок зі спікеркою палати представників Ненсі Пелосі під час свого візиту до США.
НІМЕЧЧИНА
Депутати німецького Бундестагу схвалили поставку до України «важкої зброї та складних систем [озброєння]».
На додачу до важкого озброєння, як-от зенітні системи та бронетехніка, постанова, ухвалена німецькими парламентарями, також містить положення про надання важкої техніки східним союзникам Німеччини по НАТО.
Рішення надати Україні зброю, прийняте абсолютною більшістю голосів (586 депутатів висловилися «за»), стало історичним зрушенням у політиці Німеччини. Брітта Хассельманн, співголова парламентської групи Партії зелених, заявила, що рішення про постачання зброї є виваженим і дає змогу Німеччині допомогти Україні, не вступаючи при цьому у війну.
КАНАДА
27 квітня Палата громад Канади одноголосно ухвалила постанову про визнання російської агресії проти України актом геноциду; таким чином, Канада стала четвертою країною, яка офіційно визнала геноцид в Україні – після Польщі, Латвії та Естонії.
У постанові йдеться про те, що на основі «явних та достатніх доказів систематичних та масових воєнних злочинів та злочинів проти людяності, вчинених збройними силами російської федерації проти народу України», геноцидом визнаються такі дії:
· вбивства мирних жителів України
· осквернення трупів
· примусовий вивіз українських дітей на територію росії
· тортури та зґвалтування
Пропозицію прийняти цю заяву внесла депутатка Хізер Макферсон, яка висловила радість з нагоди її схвалення парламентом за широкої підтримки всіх партій та депутатів Палати громад. На її думку, ця постанова має підштовхнути уряд до рішучіших дій проти Росії, зокрема, шляхом запровадження санкцій та збільшення фінансування Міжнародного кримінального суду.
БРАЗИЛІЯ
28 квітня Федеральний сенат Національного конгресу Бразилії одноголосно ухвалив закон про визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом. Він також постановив, що кожна четверта субота листопада має відзначатися як День пам’яті жертв Голодомору.
Законопроєкт був представлений сенатором Альваро Діасом та попередньо схвалений на засіданні 26 квітня. Далі його має розглянути Палата депутатів.
РУМУНІЯ, ШВЕЙЦАРІЯ ТА ПІВНІЧНА МАКЕДОНІЯ
27 квітня Київ та його передмістя відвідали румунські депутати спільно з парламентськими делегаціями ще двох країн. Спікери парламентів Румунії, Швейцарії та Північної Македонії прибули до України, щоб на власні очі побачити скоєні там звірства та обговорити підтримку країни, яка містить серед іншого посилення санкцій проти Росії, надання фінансової, гуманітарної та військової допомоги Україні, її підтримку на шляху вступу до ЄС та спільний план повоєнної відбудови держави.
Талат Джафері, голова парламенту Республіки Північна Македонія, пообіцяв докласти всіх зусиль, аби надати підтримку Україні. Ірен Келлін, голова Національної ради Федеральних зборів Швейцарії, висловила надію на те, що найближчим часом розпочнеться відновлення незалежної, суверенної, успішної України. Флорін Кицу, голова Сенату Румунії, пообіцяв і надалі допомагати українським біженцям, багато з яких наразі шукають притулку у Румунії.