За підсумками обговорення у Комітеті створена робоча група з народних депутатів і представників сторін соціального діалогу.
У рекомендаціях відзначено, що підвищення ефективності соціального діалогу є основним чинником консолідації зусиль і скоординованих дій органів влади, профспілок і об'єднань роботодавців у процесі забезпечення економічного зростання держави та розв'язання невідкладних проблем у соціальній-економічній сфері.
Учасники "круглого столу", який відбувся 21 лютого, наголошують на тому, що прийняття парламентом у першому читанні проекту закону про соціальний діалог в Україні (реєстр. №2748) за основу засвідчує розуміння народними обранцями необхідності законодавчого закріплення функціонування соціального діалогу в системі управління економічною та соціально-трудовою сферою країни. Цей законопроект визначає правові засади організації та порядку ведення соціального діалогу в Україні щодо вдосконалення трудових, соціально-економічних відносин, досягнення взаєморозуміння та громадської злагоди в суспільстві.
З метою урахування результатів обговорення законопроекту і коментарів Міжнародного бюро праці до нього, учасники "круглого столу" вважають за доцільне підготувати законопроект до розгляду парламентом у другому читанні.
Зокрема, Комітет рекомендує розглянути пропозиції щодо внесення до законопроекту норм стосовно диференціації трьох рівнів ведення соціального діалогу (національного, територіального та локального) з визначенням суб'єктів сторін кожного рівня; критеріїв репрезентативності організацій профспілок і роботодавців, які делегують представників для ведення соціального діалогу та до складу органів соціального діалогу; встановлення чіткого порядку формування складу Національної ради, визначення її правового статусу, основних функцій (повноважень), структури та робочих органів.
У рекомендація також відзначається, що прийняття законопроекту про соціальний діалог в Україні дозволить більш ефективно вирішувати питання взаємодії сторін соціального діалогу, сприятиме більш повному забезпеченню соціально-економічних інтересів сторін, досягненню взаєморозуміння між ними, створенню необхідних умов для подальшого удосконалення переговорних процесів та діалогу між представниками держави, роботодавців та профспілок, формування та реалізації соціально-економічної політики держави.