Члени Комітету заслухали доповіді Голови Державної прикордонної служби України Литвина М.М., начальника Південного регіонального управління щодо стану охорони кордону на ділянці відповідальності Південного регіонального управління, співдоповідь члена підкомітету з питань правового забезпечення основ державної безпеки та розвідувальних органів України Комітету Макієнка В.П.
У ході обговорення доповідей народні депутати відзначали, що ситуація, у якій Державній прикордонній службі України доводиться виконувати покладені завдання, непроста й динамічна. Безпосереднє сусідство України з країнами Європейського Союзу покладає на нашу державу серйозну відповідальність. Інтереси України і об'єднаної Європи щодо безпеки спільних кордонів збігаються, і в першу чергу у питаннях забезпечення надійного контролю на "зеленому" кордоні та в пунктах пропуску. З іншого боку, на розвиток системи прикордонної безпеки України впливають хід розвитку українського суспільства, прагнення до демократизації, відкритості, здійснення цивільного контролю за правоохоронною сферою, у тому числі і за прикордонним відомством. Усі ці заходи відбуваються в умовах зростання активної діяльності транскордонних організованих злочинних угруповань. Зокрема, все більше структурується, береться під контроль міжнародною злочинністю сфера незаконної міграції.
Незважаючи на комплекс заходів протидії, продовжує набувати витончених форм контрабанда. Наслідки контрабанди завдають значної шкоди економіці, негативно впливають на криміногенну ситуацію, становлять пряму небезпеку для держави. Окрім того, вони сприяють поширенню корупції серед посадових осіб контролюючих органів та прикордонників.
Обстановку на кордонах також ускладнюють: незавершеність їх договірно-правового оформлення, насамперед, із Російською Федерацією (із відповідними правовими наслідками); недостатня кількість пунктів пропуску на державному кордоні та їх пропускна спроможність; недостатнє облаштування прикордонної інфраструктури; недостатня кількість угод щодо спрощеного перетинання кордону жителями прикордонних районів, а також невизначеність майнових питань суб'єктів господарювання на кордоні.
Члени Комітету зазначали, що, незважаючи на складну обстановку, прикордонне відомство України державне завдання щодо забезпечення прикордонної безпеки виконує належним чином, зокрема: не допущено посягань на територіальну цілісність держави та забезпечено захист інтересів України у виключній (морській) економічній зоні; досягнуто покращання стану захищеності придністровського сегменту молдовського кордону, забезпечено зростання міжнародного авторитету Держприкордонслужби України, як ефективного правоохоронного відомства, що динамічно розвивається в європейському напрямку тощо.
Загальну ситуацію на державному кордоні члени Комітету оцінили як контрольовану з боку держави. Серед стратегічних завдань діяльності Державної прикордонної служби головним, на їхню думку, вбачається подальша розбудова відомства, вдосконалення системи управління органами охорони кордону.
Учасники виїзного засідання погоджувалися з тим, що реформування прикордонного відомства плановий і послідовний процес, який здійснюється відповідно до чинних нормативних актів держави. Зараз Державна прикордонна служба України знаходиться на першому етапі реалізації завдань, передбачених Концепцією. Головним вектором зусиль є розвиток правоохоронного аспекту діяльності Служби.
Народні депутати зазначали, що стан функціонування Державної прикордонної служби законодавчо урегульований. Створено чітку нормативну базу, що дозволяє ефективно виконувати покладені на Службу завдання. Комплексними, системними заходами сформована оптимальна організаційно-штатна структура. Результатом перебудови системи управління є чітке розмежування управлінських функцій різних ланок, уникнення їх дублювання.
На основі вивченого світового досвіду, і водночас з урахуванням особливостей України, запроваджується нова модель охорони кордону. Ії сутністю є відмова від застарілих форм і способів, притаманних воєнізованій системі охорони, і перехід до сучасних ефективних правоохоронних способів діяльності.
Члени Комітету відзначили позитивну динаміку показників діяльності Служби. Водночас, вони наголошували, що попри наявні позитивні зміни при здійсненні заходів подальшої розбудови Державної прикордонної служби слід приділити першочергову увагу необхідності удосконалення правового механізму участі органів охорони державного кордону у кримінальному судочинстві; нагальності приведення законодавства України про державний кордон в частині правового регулювання організації та здійснення прикордонного контролю осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна у відповідність до законодавства ЄС тощо.
Народні депутати наголошували, що процес подальшої розбудови ДПСУ та законодавчих напрацювань щодо її правового статусу та уточнення завдань вимагає активної участі Верховної Ради, до повноважень якої належать питання затвердження загальної структури, чисельності та функцій цього відомства. У зв'язку з цим потребує посилення парламентського контролю за дотриманням чинного законодавства при подальшій реалізації Службою "Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року".
Члени Комітету за підсумками виїзного засідання вирішили розробити спільні з ДПСУ заходи щодо виконання вимог Закону України "Про демократичний цивільний контроль над військовою організацією та правоохоронними органами держави" у частині виконання ДПСУ ухвалених Верховною Радою України законів.
Комітет також ініціюватиме перед Президентом України розгляд питання щодо доцільності повернення до Програми цільового житлового будівництва для військовослужбовців, як однієї з головних умов службової мотивації військовослужбовців.
Комітет рекомендує Кабінету Міністрів вжити необхідних заходів щодо приведення законодавства України про державний кордон в частині правового регулювання організації та здійснення прикордонного контролю осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна у відповідність до вимог європейського законодавства.
Комітет також порушить питання щодо необхідності коригування державної міграційної політики, зокрема про доцільність розробки законодавчих актів про основні засади міграційної політики та створення державного органу з міграційних питань, а також щодо створення державної системи установ для тимчасового тримання іноземців-правопорушників та удосконалення механізму їх видворення.