Метою законопроекту (реєстр. №2112) є удосконалення кримінального законодавства України та законодавства України про адміністративні правопорушення фізичних осіб у сфері протидії корупції.
Голова Комітету М.Джига при 
обговорені документу, зокрема, підкреслив, що немає сумнівів, що цей законопроект, так само як й інші, внесені в антикорупційному "пакеті", мають велике суспільне значення і відображають стурбованість держави серйозністю породжуваних корупцією проблем і загроз для стабільності і безпеки суспільства. Тому слід усіляко вітати зусилля ініціаторів та авторів цих законопроектів.
Секретар Комітету В.Волга наголосив, що переважна більшість положень законопроекту має значні змістовні вади і викликає серйозні заперечення. Прийняття цих положень може створити загрози справедливості і принципу верховенства права, порушити права, свободи та законні інтереси окремих фізичних та юридичних осіб. Деякі положення законопроекту не містять явних вад, але на них бажано звернути увагу у контексті їх можливого удосконалення.
На засіданні Комітету йшлося про те, що передбачене у законопроекті доповнення Кримінального кодексу України новим розділом VII-А, очевидно, запропоновано під впливом змісту російського КК та кримінальних кодексів інших держав. Результатом прийняття цієї пропозиції, вважають народні депутати, будуть істотні зміни змісту, структури, термінологічного апарату, а відтак і практики застосування Особливої частини КК.
На переконання заступника голови Комітету С.Міщенка, одним із результатів прийняття проекту в його нинішньому вигляді стане нічим не обґрунтоване пом'якшення кримінальної відповідальності для службових осіб, які працюють в юридичних особах приватного права, за зловживання службовим становищем, перевищення службових повноважень, давання й одержання хабара. Внесення до КК спеціальних по суті "привілейованих" статей 2351, 2352, 2354, що "встановлюють" відповідальність цих службових осіб за злочини, які сьогодні уже передбачені статтями 364, 365 та 368 КК, є невиправданим. У разі ж вилучення трьох зазначених статей із нового розділу його існування втрачає сенс.
Зазначалося також й те, що чинне законодавство не поділяє аудиторів на державних і приватних і не встановлює принципової різниці за статусом між приватними та державними нотаріусами. Тому застосування у проекті словосполучень "приватний аудитор", "приватний нотаріус" є некоректним і може привести до виникнення абсурдної ситуації, коли одні нотаріуси чи аудитори будуть нести за певні дії кримінальну відповідальність, а інші – не будуть.
Щодо змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, то неможливо погодитись з тим фактом, вважають народні депутати, що статті 212-22 та 212-23 проекту фактично передбачають декриміналізацію одержання і давання хабара, якщо розмір останнього не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Обрахування цього розміру здійснюється за правилами, встановленими Законом "Про податок з доходів фізичних осіб", тому в абсолютних цифрах розмір "некараного" хабара у разі прийняття цього законопроекту буде становити: 1000 грн. – з 1 січня, 1050 грн. – з 1 липня і 1125 грн. – з 1 грудня 2007 р.
Висловлювалася низка зауважень і до запропонованого поняття "службова особа" і "суб’єкт корупційного правопорушення", які в контексті цього законопроекту та проекту "Про засади запобігання та протидії корупції" не завжди збігаються.
За результатами розгляду в першому читанні, вважають члени Комітету, законопроект може бути прийнятий за основу за умови подальшого доопрацювання до другого читання.