Цим законом (реєстр. №0807) врегульовуються взаємовідносини між учасниками волонтерської діяльності та визначаються засади державної політики у сфері волонтерської діяльності.
Члени Комітету погодилися з пропозицією Президента України про те, що закон не може бути підписаний, оскільки його засадничі положення не узгоджуються з міжнародними принципами волонтерського руху, а їх реалізація не забезпечить розвитку цієї діяльності в Україні і може призвести до створення додаткових перешкод для її здійснення.
На думку учасників засідання, головною концептуальною вадою закону є те, що він унеможливлює надання волонтерських послуг у подальшому громадськими та благодійними організаціями, які вже сьогодні працюють у цій сфері в Україні. Адже за законом такі послуги можуть монопольно надаватися лише спеціально створеними волонтерськими організаціями, зареєстрованими відповідно до статті 15 цього закону.
Комітет підтримує пропозицією про те, що законом запроваджується складна процедура набуття фізичною особою права на проведення волонтерської діяльності. Хоча статтею 7 закону волонтеру надається можливість провадження волонтерської діяльності як самостійно, так і як члена волонтерської організації, однак інші норми Закону суттєво звужують такі можливості.
За підсумками обговорення, члени Комітету ухвалили рішення відхилити Закон "Про волонтерський рух". А також висловили готовність про залучення представників волонтерських та інших громадських організацій до розробки нового закону, прийняття якого забезпечило б створення необхідних правових та інших умов для всебічного розвитку волонтерського руху в Україні.