Закон прийнято Верховною Радою України 12 січня 2006 року (реєстр. №0816). Відповідно до його положень, встановлюється спосіб прийняття рішень щодо ліквідації діючих закладів, підприємств та організацій культури, які знаходяться в комунальній власності, а також щодо відчуження основних засобів, що перебувають на балансі таких закладів, підприємств та організацій.
А саме – шляхом прийняття рішення загальними зборами або на підставі результатів місцевого референдуму територіальної громади, яка є їх власником. Тобто територіальною громадою безпосередньо – в один зі способів, передбачених статтею 143 Конституції України. Тому аргументація Президента України щодо невідповідності зазначеного закону статті 143 Конституції України , вважає Комітет, є безпідставною.
Зазначалося також, що статті 26 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні” вже встановлено аналогічний спосіб прийняття рішень, тобто безпосередньо територіальною громадою села, селища, міста щодо реорганізації або ліквідації діючих комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами.
Положення ж закону, яким встановлюється необхідність погодження вищезазначених рішень з центральним органом виконавчої влади у сфері культури, дійсно можна вважати таким, що не узгоджується зі статтею 140 Основного Закону України.
Комітет, зважаючи на необхідність розширення прав органів місцевого самоврядування та підвищення оперативності при прийнятті управлінських рішень щодо розпорядження комунальним майном, вирішив рекомендувати Верховній Раді України погодитися з пропозицією Президента України і відхилити Закон "Про внесення змін до статті 21 Основ законодавства України про культуру".