В обговоренні питання взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, обласних та міських державних адміністрацій, громадських організацій, керівники підприємств житлово-комунальної сфери та науковці.
Голова Комітету Юрій Сербін, відкриваючи слухання, наголосив, що їх метою має стати вихід на конкретні результати: або доопрацювати Житловий кодекс або розробити нову Концепцію житлової політики України.
Заступник міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Григорій Семчук поінформував учасників слухань про доопрацювання робочою групою проекту Житлового кодексу. Він зазначив, що робочою групою розглянуті 31 зауваження Президента України, який наклав вето на Житловий кодекс. Робоча група відпрацювала 24 зауваження, визнала їх слушними, погодилася з ними і врахувала їх. Основні зауваження торкалися норм статей Кодексу, які гарантують конституційне право кожного громадянина на житло; щодо примусового виселення при реконструкції кварталів; взаємовідносин з органами місцевої влади; щодо спільної власності при приватизації житла; неврегульованості питань обліку (близько півтора мільйона громадян стоять на черзі на отримання житла)" неврегульованості управління житловим фондом; будівництва соціального житла тощо.
Г.Семчук також нагадав про прийняті законодавчі акти у цій сфері. Він зазначив, що Житловий кодекс є одним з головних документів, які ляжуть в основу реформування житлово-комунального господарства. "Цей документ повинен врегулювати всі відносини у сфері експлуатації житлового фонду", - зазначив він.
Заступник міністра висловив думку уряду про необхідність доопрацювання проекту Житлового кодексу. За його словами, на першому етапі потрібно створити концепцію Житлового кодексу, а далі Кабінет Міністрів у першому кварталі 2007 року подасть на розгляд Верховної Ради нову редакцію Житлового кодексу. Г.Семчук запропонував робочій групі дати можливість продовжити працювати над проектом Житлового кодексу.
Учасники слухань у своїх виступах відзначали, що житлова проблема є однією із найгостріших соціально-економічних проблем в Україні. Тому необхідністю є формування такої політики в галузі будівництва та житлово-комунального господарства, яка забезпечила б кожній людині конституційне право на житло.
У виступах наголошувалося: "розв'язуючи ту чи іншу проблему потрібно пам'ятати, що кожний громадянин України має право на житло, у якому тепло, цілодобово є питна та гаряча вода, а всі інші житлово-комунальні послуги надаються вчасно та якісно і за прийнятну ціну".
Промовці звернули увагу на основні проблеми, які заважають забезпечити державі громадянам конституційні права:
- низький рівень залучення інвестицій у сферу будівництва, житлово-комунального господарства та міського електротранспорту;
- недостатні для розв'язання житлової проблеми темпи житлового будівництва;
- недоступна для переважної більшості населення вартість новозбудованого житла;
- застаріле та енергоємне обладнання, високі питомі та непродуктивні витрати матеріальних та енергетичних ресурсів під час виробництва комунальних послуг;
- недостатній рівень конкурентного середовища на ринку послуг, недосконалий механізм контролю за якістю та вартістю житлово-комунальних послуг;
- повільна реалізація житлово-комунальної реформи, брак інвестицій на технічне переоснащення житлово-комунального господарства, відсутність інноваційних проектів.
Учасники слухань в основному підтримали необхідність доопрацювання проекту Житлового кодексу. При цьому деякі з промовців пропонували створити нову Концепцію житлової політики України.
У виступах вказувалося на низький фаховий рівень запропонованих для розгляду документів. Промовці пропонували визначити основні засади та напрями державної житлової політики. Розуміючи невідворотність ринкових перетворень, вони пропонували закласти ринковий напрям у створення основного законодавчого акта у цій сфері.
Учасники пропонували при доопрацюванні документу врахувати такі головні тези: нова житлова політика повинна ґрунтуватись на ринкових базових принципах щодо механізмів формування та управління житловим фондом, мінімального втручання з боку держави у ці процеси, фінансових механізмів будівництва житла. З іншого боку, необхідно законодавчо запровадити ефективні інструменти захисту соціально незахищених верств населення, забудовників, інвесторів, третіх осіб тощо; взаємної відповідальності (її невідворотності) власників і наймачів квартир (будинків), влади за формування і належне утримання житлового фонду.
При обговорені питання, було визначено, що основною метою нової житлової політики України є комплексне розв'язання проблем розвитку житлового будівництва, що забезпечить доступність житла широким верствам населення.
Учасники комітетських слухань за результатами обговорення прийняли рішення доручити робочій групі доопрацювати проект Житлового кодексу з врахуванням висловлених зауважень і пропозицій. Робочій групі було також рекомендовано у листопаді визначитись щодо термінів розробки проекту Житлового кодексу та забезпечити його широке громадське обговорення.