У СЕРЕДУ, 2 СЕРПНЯ, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ.
Голова Верховної Ради України Олександр Мороз, відкривши засідання, зазначив, що "деякі нестримані заяви відносно парламентської кризи дуже перебільшені це видається комусь бажане за дійсне.
Парламент працює стабільно, закони приймаються. Їх підписує Президент. Одна фракція тимчасово не бере участь у пленарних засіданнях, але вона працює в комітетах".
О.Мороз висловив впевненість, що парламент працюватиме стабільно, ефективно, щоб ніхто в тому не сумнівається.
Після цього народні депутати оголосили заяви, зробили повідомлення внесли пропозиції.
Далі розглядалося перше питання порядку денного - проект закону про ратифікацію Угоди про спільні заходи стосовно запобігання блокаді та відвернення її.
Доповідав міністр оборони Анатолій Гриценко. Він повідомив, що цей документ був прийнятий в рамках Співдружності Незалежних Держав, підписаний у вересні 1993 року. Його мета встановлення правового каркасу і система взаємовідносин на території колишнього Радянського Союзу, які виключали б будь-які примусові дії, будь-які обмеження сполучень, будь-які заходи, які своїми наслідками мають обмеження для окремих держав і, зокрема, у крайній формі - блокада.
Відповідаючи на запитання народних депутатів, А.Гриценко торкнувся двох аспектів Угоди внутрішнього і зовнішнього. Що стосується внутрішнього, то держави, які підписали і ратифікують цю угоду, беруть на себе зобов'язання не допускати будь-яких дій на рівні державних органів, на рівні недержавних структур, які своєю метою або кінцевою ціллю мали б будь-які примуси, обмеження стосовно інших держав.
Другий, зовнішній аспект стосується того, якщо виникають якісь питання, тоді передбачена можливість скликання ради глав держав країн СНД для обговорення цього питання, визначення терміну для прийняття кінцевого рішення. Якщо ні, далі йде звернення до Організації Об'єднаних Націй. Можливість проведення таких консультацій є ще однією цивілізованою формою владнання конфліктів, які раніше виникали, і можуть теоретично виникати в майбутньому.
А.Гриценко доповів, що Угода підписана Україною крім частини 1 статті 5. У ній йдеться про те, що "в разі виникнення спору стосовно відшкодування шкоди сторони передають вирішення справи до економічного суду СНД". Оскільки такого суду не існує, то й питання не існує.
Народні депутати, які взяли участь в обговоренні законопроекту, висловилися за його прийняття.
Підтримав ратифікацію Угоди, яка створить правові підстави для недопущення застосування будь яких форм тиску та примусу, спрямованих проти суверенних держав, відвернення застосування блокади чи погрози і застосування проти будь-якої держави, підтримання миру, безпеки і добросусідства і профільний парламентський Комітет у закордонних справах.
У підсумку Угода була ратифікована 287-ма голосами.
Далі розглядався проект закону про приєднання України до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин. Доповідав міністр аграрної політики Олександр Баранівський.
Він нагадав, що 1993 року в Україні засновано систему охорони прав інтелектуальної власності на сорти рослин. З того часу законодавство України в цій сфері набуло розвитку і значно вдосконалилося.
В квітні 1995 року, визначаючи потребу в охороні прав селекціонерів на основі принципів, що мають міжнародне визнання і підтримку, Україна приєдналася до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин в редакції акту 1978 року, чим забезпечила можливість вітчизняним селекціонерам отримувати правову охорону сортів в інших державах-членах та створила умови для залучення інвестицій іноземних селекціонерів, селекцію рослин і виробництво насіння на своїй території.
З 3 липня 2002 року в Україні набув чинності новий Закон "Про охорону прав на сорти рослин", який своїм положенням забезпечує виконання Конвенції в її новій редакції 1991 року. Його ефективне функціонування дозволило українським селекціонерам набути охорону інтелектуальної власності на сорти рослин для більше, ніж двадцяти основних сільськогосподарських видів рослин шляхом отримання понад 600 патентів на сорти рослин.
Прийняття закону про приєднання України до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин є реалізацією загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, - зазначив О.Баранівський.
На сьогодні акт від 1991 року цієї конвенції об'єднує 60 держав світу, а віднедавна і Європейський Союз, як міжурядову організацію, базові директиви і регламенти якого відповідають вимогам стосовно Конвенції.
Цією Угодою передбачено, що держави-члени забезпечують охорону сортів рослин патентами, або своєрідною активною системою в рамках спеціального законодавства, або будь-яким їх сполученням.
О.Баранівський наголосив, що приєднання України до Конвенції є міжнародним підтвердженням існування в державі ефективно діючої системи охорони прав на сорти рослин на основі єдиних всесвітньо визнаних принципів і забезпечує рівень європейського законодавства у сфері охорони прав інтелектуальної власності на сорти рослин.
Міністр також зазначив, що це дасть можливість нашим вченим, які працюють в галузі селекції, отримувати роялті за свою роботу, за розповсюдження сортів. За підрахунками Мінагрополітики така сума може складати в рік в межах одного мільярда гривень, що дозволить додатково збільшити надходження до державного бюджету на 130 мільйонів гривень.
Після обговорення, у ході якого народні депутати висловилися за прийняття закону, він був прийнятий 284-ма голосами.
Далі народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Це суто технічний закон, який передбачає зміну терміну "під карантинні матеріали" на "об'єкти регулювання" і термінів "знезараження" на "фумігацію". Введення змін до закону приведе законодавство у цій сфері у відповідність до міжнародних стандартів.
Профільний Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва рекомендував парламенту прийняти законопроект з доповненнями. Зокрема, він запропонував ввести до закону прикінцеві положення, які чітко визначать, що ліцензії, які ще не втратили чинність автоматично будуть переоформлені на новий вид ліцензування.
Таким чином буде врегульоване питання: що буде з тими ліцензіями, які видані і термін дії яких не закінчився? Чи вони будуть автоматично переоформлені, як це теоретично має бути?
Закон про внесення змін до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" було прийнято у першому читанні 286-ма голосами.
Після цього на пропозицію окремих депутатів, які хотіли отримати інформацію про ситуацію у сільському господарстві, міністр аграрної політики Олександр Баранівський зробив повідомлення.
Він розпочав з того, що ситуація в сільському господарстві стала більш прогнозованою, ніж в попередні роки.
"Ми позбулися звичної раніше метушні у період проведення таких відповідальних робіт, як сівба, жнива. Практично не слухалися ці питання в цьому році в парламенті і на засіданні Кабінету Міністрів.
Немає необхідності проводити традиційні селекторні наради. Їх у цьому році відбулося лише дві: перед посівною та перед початком жнив.
У керівників сільгоспорганів, сільських товаровиробників, сьогодні питання до керівників центрального апарату виникають лише по стратегії діяльності, пріоритетів визначених заздалегідь, щоб усі галузі працювали у штатному режимі", - зазначив міністр.
Далі О.Баранівський навів деякі статистичні дані, які характеризують ситуацію в сільському господарстві як стабільну з помітними ознаками збільшення товарного виробництва.
О.Баранівський подякував депутатам минулої каденції за рішення, які були прийняті при формуванні бюджету. Завдяки ним втричі збільшена бюджетна підтримка сільського господарства.
Міністр також поінформував про те, що цього року вирощений непоганий врожай. Зараз хлібороби збирають врожай на рівні минулого року. Це при складності зими, при складності осінньої посівної кампанії. За словами доповідача, в Україні вал зерна буде не менший минулого року.
Закриваючи ранкове засідання, перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк дав доручення перевірити інформацію, яку озвучив народний депутат В.Волга про те, що офіцери Четвертого управління МВС терміново відкликаються із відпусток. Їм дана команда до 14-ої години отримати табельну зброю.
На цьому ранкове засідання завершилося.