Прийняття акта (реєстр. №0012) передбачає приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів укладеної 19 травня 1956 року.
Конвенція встановлює правові взаємовідносини між вантажовідправником і вантажоодержувачем при міжнародних автомобільних перевезеннях вантажів. Конвенція також встановлює умови відшкодування збитку, викликаного втратою чи пошкодженням вантажу, передбачає вирішення претензій і позовів, що виникають через суперечки, визначає граничний термін давнини подання позовів, встановлює відповідальність або звільнення від відповідальності перевізника, розглядає випадки суперечок, які вирішуються за допомогою судів.
Документ містить постанови щодо перевезень, які здійснюються послідовно декількома перевізниками, розглядає випадки неплатоспроможності перевізників, відповідальних за пошкодження або втрату вантажу.
В цілому, дана Конвенція може застосовуватись до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів.
Дія Конвенції поширюється на широке коло країн, серед яких країни-члени ЄС, країни-члени Європейської Економічної Комісії, країни пострадянського простору.
Верховна Рада прийняла Закон про приєднання України до Конвенції із застереженням, згідно з яким Україна залишає за собою право не застосовувати положення статті 47 вищезазначеної Конвенції, яка встановлює механізм передачі спорів сторін до Міжнародного суду 00Н.