Законопроект має за мету врегулювання в галузевому Законі "Про міський електричний транспорт" проблеми щодо створення підприємствами міського електричного транспорту робочих місць для інвалідів в розмірі чотирьох відсотків від числа працівників, зайнятих на підсобно-допоміжних роботах.
Профільний Комітет, який опікується, в числі інших питань, проблемами соціального захисту та реабілітації інвалідів, не погодився із такою законодавчою новелою.
Народні депутати зазначили, що нині базовим законом для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.
Такий підхід, запозичений із законодавства країн Європи, визначає принциповий механізм соціального захисту інвалідів, який крім їх працевлаштування забезпечує також створення джерела для фінансування заходів із соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів.
Звуження або скасування цього механізму зменшить не лише можливість працевлаштувати відповідну чисельність інвалідів на підприємствах, але й не дозволить компенсувати створення певної кількості робочих місць на інших підприємствах, а також зменшить об'єми фінансування інших важливих програм їх соціального захисту.
Крім того, автором не взято до уваги, що Верховною Радою України 31 травня поточного року до статті 19 базового Закону внесено зміни щодо визначення нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів виключно Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (редакція Закону № 2602-IV).
У зв'язку із цим Кабінетом Міністрів подано до парламенту законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо працевлаштування інвалідів з метою приведення їх у відповідність із базовим Законом.
Крім того, запропоновані зміни суперечать Конституції України, міжнародно-правовим нормам, зокрема положенням ратифікованої Верховною Радою України Конвенції Міжнародної організації праці №159 про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів та Національній програмі професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України.
Комітет також зазначив, що Верховною Радою вже розглядалися подібні законопроекти, з цього приводу парламентом було ухвалено постанови, якими відхилено згадані проекти як такі, що можуть спричинити знищення системи створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, їх соціально-трудової і професійної реабілітації та суперечать статті 22 Конституції України.