"Розвиток геополітичної обстановки в світі, зміни характеру реальних і потенціальних загроз національній безпеці, становище, в якому перебувають вітчизняні Збройні Сили і безпекові структури, вкрай недостатнє оснащення їх сучасною бойовою технікою і озброєннями вимагають, на думку нашого Комітету, рішучого посилення уваги до проблем оборонно-промислового комплексу держави", - йдеться у листі.
Г.Крючков звертає увагу Президента України на те, що за роки незалежності багато підприємств, конструкторських бюро, відомих своїми видатними досягненнями у розробці і випуску оборонної техніки на рівні і вище кращих світових досягнень, втратили чи втрачають свої позиції. Кількість працюючих в оборонних галузях зменшилась майже на 70 відсотків. Десятки тисяч висококваліфікованих робітників, інженерів, техніків, конструкторів, проектантів змушені були піти з оборонних підприємств. Безповоротно втрачаються потужний виробничий і інтелектуальний потенціал, багатющий досвід, можливості нарощування обсягів експортної продукції і валютних надходжень.
Деякі підприємства, в тому числі в столиці України (київські заводи "Арсенал", "Сатурн", радіозавод, Миколаївський "Чорноморський суднобудівний завод", Луганський верстатобудівний, Горлівський хімічний, Черкаський завод "Фотоприлад", Харківські заводи ім.Малишева, приладобудівний ім.Шевченка та ряд інших колективів "оборонки") перебувають на межі виживання. Заводські території, при сприянні чи навіть потуранні місцевих органів, нерідко захоплюються спритними ділками.
"Створюється враження, що це не викликає стурбованості у владних структурах. Більше того, з вітчизняних засобів масової інформації можна дізнатись, наприклад, про таке: "Український уряд сам дійде висновку, що немає сенсу розвивати військову промисловість, якщо вона буде членом Альянсу (НАТО)", - зазначається у листі.
Таке становище склалося, за переконанням членів парламентського Комітету, тому, що конверсія оборонної промисловості проводилася без чіткого плану, продуманої системи. В Уряді зараз немає структури, яка безпосередньо опікувалися б проблемами вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Комплексу, який потрібно було сформувати, оскільки за закінченим циклом в Україні виробляється незначна частина оборонної продукції. В апараті Кабінету Міністрів України в різний час створювалися, реформувалися, однак врешті решт були ліквідовані відповідні структури. Зараз практично всю роботу у цій сфері зосереджено в Мінпромполітики, повноважень якого недостатньо для ефективного управління цією сферою.
Державну програму розвитку озброєння і військової техніки було затверджено лише торік, уточнено нещодавно, але через недостатнє фінансування її виконання поставлене під загрозу. Так, визначені Законом про Державний бюджет України на 2006 рік обсяги фінансування закупівлі і модернізації озброєнь і військової техніки для Міністерства оборони – в 2,5 раза, прикладних досліджень у військовій сфері – в 11 разів, заходів спеціального призначення підприємств і організацій оборонного комплексу – в 40 разів, в тому числі невідкладних заходів – в 10 разів менші, ніж передбачалося відповідними програмами, затвердженими рішеннями Уряду.
Г.Крючков звертає увагу Президента України на те, що Державною цільовою програмою підготовки виробництва і створення спеціальних технологій та матеріалів для виготовлення нового і модернізації існуючого озброєння та військової техніки на період до 2009 року замість передбачених на 2006 рік 194,5 млн.грн. у Державному бюджеті України заплановано лише 5 млн.грн.
Члени парламентського Комітету переконані: якщо не змінити радикально ставлення до цих проблем на урядовому рівні, Україна дійсно вже в найближчі роки втратить свою оборонну промисловість, високі технології, буде поставлена у ще більшу залежність від іноземних держав.
"Турбота про національні інтереси держави спонукає нас вдруге звернутись до Вас як глави держави, гаранта її незалежності з проханням розглянути ці питання, вжити невідкладних заходів.
Вважаємо, що в Кабінеті Міністрів України потрібно мати віце-прем'єр-міністра, який би безпосередньо займався проблемами науково-технічного прогресу, розвитку високих наукоємних технологій, зміцнення обороноздатності України", - наголошується у листі.
На думку народних депутатів, було б доцільно провести найближчим часом нараду з участю Президента України з керівниками провідних оборонних підприємств і організацій, порадитись з ними, як зберегти здобутки вітчизняного оборонно-промислового комплексу, сповна використати його можливості для здійснення прориву у подоланні технологічного відставання України від провідних країн світу. Це необхідно також з огляду на те, що, судячи з розвитку подій, співробітництво з Росією у військово-технічній сфері буде ще більше згортатись, а на розширення співробітництва з НАТО сподіватись не доводиться.
Члени Комітету вважають, що не зайве зважити й на те, що в Російській Федерації, особливо останнім часом, радикально змінилось ставлення до проблем оборони і оборонно-промислового комплексу.