Комітет, розглянувши пропозиції Президента України до цього закону, зазначив, що він може погодитися тільки з однією пропозицією Президента України. Зокрема, статтю 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" викласти в новій редакції. Окремі положення пропонованої нової редакції цієї статті викликають певні зауваження, оскільки не узгоджуються з чинним законодавством, а саме: частиною п'ятою зазначеної статті передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового працівника як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
Запровадження такого положення потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України, пов'язаних з виплатою підвищених розмірів пенсій, у сумі 150,3 млн. грн. на рік.
Крім того, частинами шостою і сьомою нової редакції статті 24 передбачено виключати з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, період до 60 календарних місяців підряд, за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості наукового стажу. При цьому в усіх випадках період, за який враховується заробітна плата, з урахуванням зазначеного виключення, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців.
Запровадження таких положень потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України, пов'язаних з підвищенням розмірів пенсій у середньому на 150 гривень на місяць, у сумі 136,8 млн. грн. на рік.
До того ж зазначені положення стимулюватимуть роботу наукових працівників за сумісництвом, що негативно позначиться на стані виконання наукових досліджень і розробок, з чим народні депутати не погодились. Зокрема, за даними Державного комітету статистики України, останнім часом намітилася стійка тенденція до зменшення числа безпосередніх дослідників і розробників, натомість чисельність науковців-сумісників збільшується (наприклад, у 2004 році чисельність науковців-сумісників сягала 61,5 відсотки усіх дослідників).