Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендує Верховній Раді відхилити проект закону про внесення змін до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (щодо нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів) як такий, що суперечить статті 22 Конституції України та може спричинити знищення системи створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, їх соціально-трудової і професійної реабілітації.
Проект передбачає не лише звільнити підприємства, що мають робочі місця з важкими, небезпечними та шкідливими умовами праці, від виконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, але й взагалі законодавчо заборонити працевлаштування інвалідів у галузях та підприємствах з особливими умовами праці, які відповідають списку виробництв, робіт, цехів, професій і посад, затвердженому постановою Кабінету Міністрів.
З цією метою автори пропонують внести відповідні зміни до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та до статті 12 Закону України "Про охорону праці".
Нині базовим Законом для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.
Такий підхід, запозичений із законодавства країн Європи, визначає принциповий механізм соціального захисту інвалідів, який крім їх працевлаштування забезпечує також створення джерела для фінансування заходів із соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів.
Члени Комітету зазначили, що звуження або скасування цього механізму зменшить не лише можливість працевлаштувати відповідну чисельність інвалідів на підприємствах, але й не дозволить компенсувати створення певної кількості робочих місць на інших підприємствах, а також зменшить обсяги фінансування інших важливих програм їх соціального захисту (зміцнення матеріально-технічної бази реабілітаційних центрів для інвалідів, переоснащення підприємств громадських організацій інвалідів, навчання інвалідів тощо).
Тому Комітет не може погодитися з такою законодавчою пропозицією.
Крім того, запропоновані зміни суперечать Конституції України, міжнародно-правовим нормам, зокрема положенням ратифікованої Верховною Радою Конвенції Міжнародної організації праці №159 про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів та Національній програмі професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001-2005 роки.
Комітет також зазначив, що Верховною Радою вже розглядалися подібні законопроекти, з цього приводу парламентом було ухвалено дві постанови, якими відхилено згадані проекти як такі, що можуть спричинити знищення системи створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, їх соціально-трудової і професійної реабілітації та суперечать статті 22 Конституції України.
На думку членів Комітету, законопроект потребує суттєвого доопрацювання в контексті нормопроектувальної та законодавчої техніки.