У законопроекті передбачається розширення бази оподаткування за рахунок відміни неефективних податкових пільг, що, на думку уряду, створить рівні умови конкуренції для всіх платників податків та удосконалення адміністрування податків шляхом внесення змін до ряду законів України.
Основні зміни, що пропонується внести до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" торкаються оподаткування суб’єктів фінансового сектору, зокрема банків і страхової діяльності.
Зокрема, вносяться зміни до визначення терміну "звичайна процентна ставка за депозит". На відміну від діючої норми, коли звичайна процентна ставка за депозит встановлювалась за рішенням платника податку залежно від строків та розміру депозиту, пропонується встановлювати звичайну ставку залежно від виду вкладу (валютні, до запитання) та строку (короткострокові, середньострокові та довгострокові). При цьому пропонується здійснювати перерахунок ставок за депозит у разі повернення строкового депозиту будь-якого виду раніше строку, на який його було внесено. З метою оподаткування вважати його вкладом (депозитом) до запитання з відповідним перерахунком розміру звичайної ставки у бік її зменшення та зменшення валових витрат банка.. А у разі пролонгації строкового депозиту за згодою сторін без попереднього розірвання депозитного договору, вважати такий договір розірваним в день укладання договору (прийняття рішення) про його пролонгацію з метою визначення розміру звичайної депозитної ставки, яка діє на такий момент.
Запропонований урядом механізм перерахунку ставок має за мету зменшити з метою оподаткування валові витрати банків, оскільки сума сплачених процентів за депозит відноситься на валові витрати. Але таке втручання у механізм функціонування банків з метою поповнення державного бюджету, вважають народні депутати, не можна вважати державним. Оскільки залучення банками вкладів на депозит є основою для кредитування економіки, то умови залучення банками вкладів, які розраховані на різні верстви населення, мають бути привабливими для них. Адже на розмір процентної ставки впливають не лише строки залучення вкладів (короткостроковий чи довгостроковий), а і розмір вкладу, і умови виплати тощо. Пропозиція вважати пролонгацію договору за згодою сторін його розірванням ставить у невигідні умови вкладника і позбавляє банк можливості в період дії депозитного договору запропонувати вкладнику більш вигідні умови розміщення вкладу.
Пропонується також ввести новий термін "звичайна ставка за кредит", яка не може бути меншою за облікову ставку Національного банку України (крім кредитів у валюті). Ці доповнення кореспондуються із змінами до Закону "Про податок з доходів з фізичних осіб" і мають на меті закрити схему, за якою кредит видається за заниженою ставкою і кладеться на депозит за більш високою ставкою.
В цілому на практиці, зазначили учасники засідання, дійсно існують проблеми оптимізації податків за допомогою використання різних ставок, але питання потребує більш детального обговорення визначення вказаних термінів.
З метою усунення можливості оптимізації сплати податку на прибуток, пропонуються зміни, згідно з яким дозволено відносити до валових витрат деякі витрати щодо страхування ризиків. Витрати за окремими видами страхування, обов’язковість яких передбачена законодавством, повністю включаються до складу валових витрат, інші - у обмеженому розмірі, зокрема, 5 відсотків від валових витрат платника податку. При цьому, до видів страхування, за якими встановлений обмежений ліміт витрат, що включаються до складу валових витрат, пропонується не включати витрати, пов’язані зі страхуванням будь-яких кредитних та фінансових ризиків.
Обмеження щодо створення страхового резерву за рахунок збільшення валових витрат та позбавлення права відносити витрати зі страхування кредитних ризиків до складу валових витрат, наголошувалось на засіданні, дискримінує банки у порівнянні з іншими платниками податку.
Зміни, що пропонується внести до оподаткування страхової діяльності, полягають у збільшенні ставки податку від валових страхових платежів на 1 відсоток (замість 3 % пропонується 4%). Крім того, дещо змінюється механізм оподаткування страхової діяльності. Зокрема, на відміну від діючої норми, за якою отримані страховиком-резидентом валові внески за договорами страхування (перестрахування) ризиків зменшувалися на суму страхових платежів, сплачених за договорами перестрахування з резидентом, пропонується всю суму страхових платежів без зменшення на суму перестрахувальних сум на території України оподатковувати у страховика, що їх отримав за ставкою 4 відсотка. Зменшення суми страхових внесків передбачається лише на суму внесків до Фонду аграрних страхових субсидій.
За такою схемою, підкреслили члени Комітету, податкове навантаження переноситься на першого страховика, що ставить у нерівні умови у порівнянні з іншими платниками податку.
Законопроектом вносяться зміни до статті 7 (Порядок обчислення і сплати податку) Закону "Про податок на додану вартість" щодо подання платниками податку податковим органам одночасно з декларацією за звітний податковий період реєстру податкових накладних в електронному вигляді за формою, встановленою центральним податковим органом.
Ця норма, зазначили учасники "круглого столу", потребує доопрацювання. Програма щодо ведення електронного реєстру податкових накладних ДПА ще до кінця не опрацьована.
Висловлені зауваження і пропозиції під час обговорення запропонованих урядом змін до законів з питань оподаткування будуть опрацьовані Комітетом під час його підготовки для розгляду парламентом.