Народні депутати звернули увагу на те, що чимало пропозицій Президента України співпадають з тими, що надавалися Комітетом до декількох попередніх редакцій законопроектів у сфері поводження з тваринами, проте не були враховані в остаточній редакції закону.
Серед них, найсуттєвішим було зауваження щодо концептуальної спрямованості деяких законопроектів на пріоритетний захист не стільки тварин, скільки інтересів їх любителів і власників. На жаль, зазначили народні депутати, така тенденція знайшла відображення і в прийнятому законі, чимало положень якого ігнорують реальні суспільні потреби мешканців населених пунктів і обмежують права громадян, які не є власниками тварин.
Члени Комітету вважають неприпустимим приносити здоров’я сотень тисяч співвітчизників у жертву любителям домашніх тварин. Адже в Україні щорічно за медичною допомогою з приводу укусів домашніми тваринами звертається близько 100 тисяч громадян, майже 20 тисячам призначаються антирабічні щеплення, що відносяться до процедур із дуже високим ризиком для здоров’я. Внаслідок порушень правил утримання собак і котів вони стали основним джерелом зараження зоогельмінтами та грибковими захворюваннями дітей, ураженість якими продовжує зростати.
У Пропозиціях Президента України вказано на намагання перекласти на органи місцевого самоврядування багато обов’язків щодо утримання домашніх тварин (стаття 19 закону), що повністю узгоджується з раніше наданими зауваженнями Комітету. Підтримки заслуговує пропозиція щодо ролі громадських організацій, які мають взяти на себе більшість питань щодо утримання притулків для бездоглядних тварин, регулювання їх чисельності, поховання тощо. Натомість статтею 38 громадські інспектори наділяються повноваженнями посадових осіб державних контролюючих органів.
Прийнята редакція закону, підкреслили народні депутати, значною мірою звужує комплекс проблем у сфері стосунків "люди – тварини", оскільки регулювання обмежується лише одним аспектом – захистом тварин від людей. При такому підході порушується визначений Конституцією України (стаття 3) пріоритет здоров’я людини як найвищої соціальної цінності. У цьому плані непереконливими видаються наведені в поданні Президента України, аргументи щодо необхідності виключення статей 11 – 14, в яких унормовуються правила утримання тварин у населених пунктах та обов’язки їх власників. Ця пропозиція Президента України не може бути прийнята, оскільки вона по суті обмежує права і свободи переважної більшості громадян України, які не є власниками тварин, закріплені у статті 3, частині третій статті 22, частині другій статті 24 та частині першій статті 50 Конституції України.
У прийнятій редакції закону не враховано пропозицію Комітету про встановлення юридичної відповідальності власників домашніх тварин за порушення правил їх утримання, зокрема, в разі нанесення укусів, інших травм, у точу числі – смертельних, забруднення нечистотами тварин місць загального користування тощо. Законом має бути більш чітко визначено також матеріальну відповідальність власників тварин за шкоду, нанесену домашніми тваринами третім особам, у тому числі й відшкодування закладам охорони здоров’я витрат на надання постраждалим медичної допомоги.
Враховуючи викладене, Комітет рекомендує парламенту підтримати Пропозиції Президента України до Закону "Про захист тварин від жорстокого поводження".