Закон був прийнятий Верховною Радою України 4 жовтня 2005 року та вдруге повернутий Президентом України для повторного розгляду Верховною Радою України. Згідно з цим Законом пропонується надати реальну процесуальну самостійність слідчому, визначити його права і обов'язки, чітко розмежувати функції органів розслідування і органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність як у процесуальному, так і організаційному плані.
Значимість прийняття цього закону, на думку членів Комітету, викликана і тим, що до цього часу у чинному законодавстві України, на відміну від інших учасників кримінального судочинства (судді, прокурора, адвоката), відсутнє законодавче визначення статусу слідчих працівників, які в межах своїх повноважень забезпечують функцію по розслідуванню злочинів і здійснення кримінального судочинства.
Президент не підписав Закон, нагадавши, що він пропонував відхилити прийнятий 23 червня 2005 року Закон України "Про статус слідчих" насамперед як такий, що запроваджує регулювання правовідносин, які вже врегульовані, але інакше, іншими законодавчими актами, що може призвести до порушення прав громадян.
Проте в Законі, що надійшов на підпис, враховано лише окремі пропозиції глави держави (зокрема, виключено положення щодо не передбачених Конституцією України гарантій недоторканності для слідчих, та запровадження інституту помічника слідчого). Основний же недолік Закону, пов'язаний із недосконалістю закладеної в його основу концепції, не усунуто.
Президент України зазначив у пропозиціях, що статус слідчого, його права та обов'язки, гарантії процесуальної діяльності, умови матеріального забезпечення та соціальні гарантії вже визначено низкою законодавчих актів України, зокрема Кримінально-процесуальним кодексом України, Кримінальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" тощо. Більша частина положень Закону, який надійшов на підпис (статті 4 і 5, 14 — 19 тощо), є нічим іншим, як відтворенням норм цих законодавчих актів.
Комітет не погодився із пропозиціями Президента України до Закону України "Про статус слідчих" і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді відхилити їх та повторно прийняти зазначений Закон України у редакції від 4 жовтня 2005 року не менш як двома третинами голосів від конституційного складу Верховної Ради України;
У разі не прийняття Верховною Радою запропонованого рішення, Комітет рекомендує парламенту прийняти зазначений Закон України у новій редакції.