У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України, представники центральної виконавчої влади, менеджери провідних підприємств хімічної та металургійної промисловості, комунального господарства , науковці, фахівці та експерти з питань енергозбереження.
Відкриваючи дискусію, народний депутат України, голова підкомітету з питань державного боргу, запозичень та інвестицій Володимир Майстришин, зокрема, наголошував на нагальності проблеми, вирішення якої повинно стати пріоритетом державної політики не менш важливим, ніж вступ до СОТу.
Надзвичайно велика енергозатратність вітчизняного виробництва, яка у 3-5 разів перевищує аналогічні показники розвинутих країн і сягає 42% загальновиробничих видатків, сьогодні стає фактором реальної загрози національній безпеці, вважає народний депутат. Особливо виразно це простежується у контексті цінових тенденцій на світовому ринку енергоресурсів. Стрімко дорожчає не лише нафта, але й природний газ, який є ще й основною сировиною для хімічних підприємств, що виробляють мінеральні добрива.
Підняття ціни на газ до 120 доларів за 1000 кубометрів, що є перспективою найближчих років, якщо не працювати на випередження, зупинить вітчизняне хімічне виробництво, а при ціні 140 доларів – "ляже" і металургія.
Як запобігти цьому і що невідкладно слід зробити владі для мінімізації можливих наслідків – довкола цього питання і повели дискусію учасники розмови за круглим столом.
На думку прихильників шляху жорсткої економії, а таких була більшість, "сьогодні в Україні має запрацювати як батіг, так і пряник". Відсутністю правових механізмів заохочення економії та покарання марнотратства пояснюються вкрай низькі показники економії енергоносіїв в Україні. (Торік підприємства Мінпромполітики зекономили тільки 1,7 % газу від річної потреби, електроенергії – і того менше - 1,03%,тоді як реальний потенціал енергозбереження може скласти до 70 відсотків).
Чинне законодавство у сфері енергозбереження, вважають учасники круглого столу, має вдосконалюватися за трьома напрямками:
створення правових підстав для запровадження ефективного державного регулювання енерговитрат;
економічного стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій;
удосконалення правового поля обліку та контролю.
Учасники круглого столу висловили низку пропозицій. Вони вважають, що підприємства, які вкладають свої кошти в енергозберігаючі технології, повинні мати право відносити ці інвестиції на валові затрати. Кошти з прибутку, скеровані на енергозбереження, не повинні оподатковуватися.
Держава мусить забезпечити й інші стимули для економії. Жорсткими мають бути і санкції за наднормативні витрати енергоносіїв.
Ці та інші напрацьовані пропозиції учасники круглого столу вирішили викласти у відкритому листі до Президента України, Кабінету Міністрів і Верховної Ради. Що ж до законодавчого забезпечення, то необхідно якнайшвидше подати на розгляд парламенту проекти відповідних законі.