Під час обговорення документу зазначалося, що з початку примусового виселення українців з їхніх етнічних земель у Польщі – Лемківщини, Надсяння, Підляшшя, та Холмщини минуло 60 років. 9 вересня 1944 р. між Урядом УРСР і Польським Комітетом Національного Визволення було укладено угоду про евакуацію українського населення з території Польщі в УРСР.
Внаслідок здійснення цієї антигуманної акції сотні тисяч українців у примусовому, позасудовому порядку опинилися поза межами своїх споконвічних земель. Члени Комітету наголошували, що "Насильницьке переселення супроводжувалося конфіскацією майна, встановленням режиму спецпоселень для цих українців, обмеженням їхніх політичних, економічних, соціальних та культурних прав".
Голова Комітету Г. Удовенка вважає, що це переселення було незаконним і може кваліфікуватися не інакше, як брутальним порушенням прав людини. Саме тому, підкреслив він, прийняття проекту постанови видається цілком актуальним. Разом з тим, окремі члени Комітету висловили заперечення щодо доцільності проведення слухань на даному етапі.