Голова Комітету Валерій Пустовойтенко зазначив, що процес доопрацювання законопроекту за концепцією, яку запропонував Комітет, відкриває новий етап упорядкування будівельного законодавства. Як свідчить практика, у містобудуванні, архітектурній діяльності та капітальному будівництві за останні роки накопичилось багато нерозв'язаних проблем та перекосів. Стають системними правопорушення, ігноруються інтереси мешканців та громад, непоодинокі посягання на об'єкти культурної спадщини та історичні ареали. Водночас інвестори-забудовники в стосунках із владою не захищені й вимушені працювати в умовах не прогнозованих ризиків, на них покладаються обтяжливі фінансові навантаження. Чисельні проблеми галузі роблять затратною інвестиційну діяльність у реальному секторі економіки, відволікають ресурси від оновлення виробничого потенціалу і стимулюють заморожування коштів, вкладених у нерухомість.
Учасники засідання серед основних причин, які призводять до правопорушень у сфері містобудування та зниження якості житлового середовища, називали незадовільну організацію містобудівного процесу на місцях і послаблення центральними органами виконавчої влади своїх координуючих та контролюючих функцій у цій сфері. Але головною проблемою, яка крім того визначає інвестиційний клімат держави, за їхніми словами, є стан законодавчої бази галузі.
Тому першочерговим, наголошувалося на засіданні, вбачається за необхідне розробити цілісну правову модель містобудування, архітектурної діяльності та капітального будівництва, яка відповідала б сучасним господарським і соціальним відносинам, визначити правові пріоритети і на цій основі негайно приступити до оновлення чинних законів, розробити Містобудівний кодекс та прийняти закони, які в Україні відсутні. Серед них Закони України "Про державний контроль у будівництві", "Про державну експертизу інвестиційних проектів та програм", "Про нормування у будівництві", "Про будівельні конструкції" тощо.
Члени робочої групи вирішили підготовку законопроекту до другого читання провести з урахуванням змін в економічних, соціальних та правових відносинах, що відбулися з часу прийняття чинного Закону України "Про архітектурну діяльність", використанням позитивних вітчизняного та іноземного досвідів організації архітектурної діяльності з метою забезпечення сприятливого та безпечного середовища життєдіяльності людини і суспільства, а також виходячи з необхідності створення у державі сприятливого інвестиційного клімату.
У числі відповідних змін та доповнень, які законодавчо закріплять ці принципи, передбачити таке:
встановити сучасний порядок створення об'єктів архітектури, їх експлуатації, зміни та знесення, спростивши при цьому процес погодження, експертизи та затвердження проектів і визначивши процедуру публічного обговорення архітектурних рішень та умови врахування пропозицій громадськості;
переглянути права, обов'язки та відповідальність громадян і юридичних осіб, що здійснюють архітектурну діяльність, а також органів державної влади, органів місцевого самоврядування, забудовників та власників об'єктів архітектури з метою гармонізації інтересів інвесторів, архітекторів, особистості, громад і держави у сфері архітектурної діяльності;
передбачити права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання, що здійснюють інженерне забезпечення об'єктів архітектури чи є власниками інженерних мереж, і встановити порядок вирішення спорів у їх відносинах із забудовниками;
розширити роль саморегулівних професійних організацій у розвитку архітектури, забезпеченні високого кваліфікаційного рівня архітекторів та інженерів-проектувальників;
визначити сучасний порядок професійної атестації архітекторів та інженерів-проектувальників, а також порядок науково-методичного забезпечення архітектурно-містобудівної діяльності;
установити перелік правопорушень в архітектурній діяльності.