Автор визначив метою даного законопроекту приведення чинного законодавства України про дорожній рух у відповідність з міжнародними актами, Конституцією України, а також зведення його у єдиний, кодифікований акт – Кодекс, який мав би регулювати всі правовідносини, що виникають у сфері дорожнього руху.
Запропонований законопроект містить низку положень, спрямованих на підвищення захисту прав учасників дорожнього руху: надання права користування траспортним засобом на підставі усного доручення, скасування талону до посвідчення водія, спрощення порядку реєстрації транспортних засобів, тощо.
Комітет, погоджуючись з необхідністю вдосконалення законодавства з цих питань, зазначив, що проект Кодексу у значній мірі є запозиченням положень діючого Закону України "Про дорожній рух", Правил дорожнього руху, інших нормативно-правових актів.
Комітет вважає, що вдосконалення законодавства, яке має на меті проект зазначеного Кодексу, доречніше було б здійснити в рамках відповідних чинних нормативно–правових актів і, передусім, шляхом внесення необхідних змін до базового для цієї сфери закону – Закону України "Про дорожній рух", а також до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за правопорушення у сфері дорожнього руху) та до низки підзаконних актів, якими затверджено Правила дорожнього руху тощо.
Комітет звернув увагу автора проекту на запропоновані ним положення, які є технічними нормами, що не належить до предмету законодавчого регулювання.
Зважаючи на баточисельні зауваженнями до зазначеного проекту з боку Головного науково-експертного управління та позицію Міністерства внутрішніх справ і Міністерства транспорту і зв'язку України щодо його неприйнятності, Комітет прийняв рішення повернути проекту Кодексу суб'єкту законодавчої ініціативи з наступним поданням його на розгляд Верховної Ради у повторному першому читанні.