Метою законопроекту є забезпечення захисту життя, здоров‘я та майна людей від негативного впливу шуму, вібрації та інших фізичних факторів шляхом здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду, виконання запобіжних заходів та відшкодування завданої шкоди.
На засіданні Комітету зазначалося, що в основному положення проекту закону спрямовані на захист населення від впливу шуму. Щодо інших фізичних факторів, зокрема вібрації, то у законопроекті ці питання не відображені.
Проаналізувавши законопроект, Комітет дійшов висновку, що закладені в ньому норми повністю дублюють положення законів України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму”, “Про інформацію”, “Про органи місцевого самоврядування” тощо.
Так, положення статей 3 і 4 законопроекту щодо прав людини на безпечні умови життєдіяльності та інформацію врегульовані статтею 50 Конституції України, статтею 4 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, статтею 9 Закону України “Про інформацію”. Положення статей 5, 8, 9, 12, 13 законопроекту дублюють аналогічні положення статей 6, 7, 8, 24, 40 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”.
Крім того, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму”, прийнятим Верховною Радою у липні минулого року, практично врегульовані як положення щодо попередження шкідливого впливу шуму, так і питання відповідальності за порушення вимог законодавства у цій сфері.
Зважаючи на вищенаведене, Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді відхилити проект закону про захист населення від шкідливого впливу шуму, вібрації та інших фізичних факторів.