Саме цього дня набрав чинності Кіотський протокол до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату, який закладає підвалини міжнародного ринку торгівлі скороченнями шкідливих викидів газів у повітря на основі трьох гнучких механізмів (торгівля викидами, спільне впровадження, чистий розвиток), які дозволяють промислово розвиненим країнам чи приватним корпораціям купувати права на викиди чи робити інвестиції в країни з перехідною економікою, або в країни що розвиваються, коли ці інвестиції призведуть до найдешевшого скорочення викидів парникових газів (ПГ).
В обговоренні питання обговорення у парламентському Комітеті взяли участь представники міжнародних і зарубіжних організацій – Світового банку, представництва Європейської Комісії, Американської торгової Палати в Україні, Асоціації екологічних ринків США, представники Уряду України – Кабміну, Мінприроди, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінпаливенерго, Мінпромполітики, Держкоменергозбереження, Держлісгоспу, Держгідрометеослужби, Держжитлокомунгоспу, провідні вчені НАН України й галузевих НДІ, активісти екологічних партій та громадських організацій, працівники ЗМІ.
Як зазначалося на слуханнях, Кіотський протокол зобов’язав розвинені країни з перехідною економікою зменшити свої викиди протягом періоду дії зобов’язань з 2008 по 2012 рр. в середньому на 5,2 % від рівня 1990 року.
Зобов’язання України більш м’які – не перевищувати рівень викидів 1990 року протягом цього ж періоду. Передбачені зобов’язання сторін поширюються на шість парникових газів: діоксид вуглецю (СО2), метан (СН4), закис азоту (N2О), гексафторид сірки (SF6), перфторвуглець (ПФВ) і гідрофторвуглеці (ГФВ). При цьому індивідуальні зобов’язання країн варіюють від 8% скорочення до 10% збільшення викидів ПГ.
Голова Комітету Геннадій Руденко нагадав присутнім, що у 1990 році Україна займала шосте місце в світі за обсягами викидів парникових газів після США, Росії, Китаю, Німеччини та Японії. Загальні викиди ПГ становили 880,5 млн. тонн СО2-еквіваленту. За період з 1990 по 1998 роки внаслідок економічних чинників викиди парникових газів значно скоротилися – до 315,9 млн. тонн.
За словами голови Комітету, відповідно до існуючих прогнозів розвитку економіки України, навіть за оптимістичним сценарієм викиди парникових газів у період до 2012 чи навіть до 2020 року навіть не досягнуть рівня 1900 р.
У зв‘язку з цим, наголосив Г.Руденко, Україна залишається однією з найбільш інвестиційно привабливих країн для реалізації механізмів Кіотського протоколу через порівняно низьку питому вартість заходів зі скорочення викидів парникових газів, модернізації промисловості (у 10-25 разів нижча, ніж в індустріально розвинутих країнах).
Учасники слухань зазначали, що перешкодами на шляху застосування механізмів Кіотського протоколу Україною залишається безсистемна, нерегулярна та неповна інвентаризація викидів ПГ, не створена досі національна система оцінки викидів та поглинання ПГ, національна система підготовки, оцінки, реєстрації та верифікації проектів спільного впровадження.
Зверталася увага на те, що досі не розроблено процедуру ухвалення та підписання двосторонніх угод, які відкриють дорогу для проектів спільного впровадження, що вже сьогодні пропонуються Україні іншими державами.
Народні депутати наголошували на тому, що не створена належна правова база для регулювання процедур впровадження механізмів Кіотського протоколу, особливо правил затвердження проектів спільного впровадження та законів, що регулюють право власності на „одиниці встановлених обсягів” та “сертифіковані скорочення викидів”.
Учасники слухань, підсумовуючи обговорення, зазначали, що реалізація можливостей України щодо майбутнього продажу своїх прав на викиди залежить від визначення стратегії наших інтересів як до 2012 року, так і в подальшій перспективі.
Комітетські слухання стали першим всебічне обговоренням стратегії України щодо участі в міжнародних вуглецевих ринках, які стають реальністю після набуття чинності Протоколу.