“Надання згоди Верховною Радою України на призначення Ю.Тимошенко Прем’єр-міністром України та формування Президентом України Віктором Ющенком складу Кабінету Міністрів України стали завершальним акордом складного і драматичного процесу зміни влади в Україні”, - зазначив Юрій Ключковський.
До складу нового Уряду України увійшло 19 народних депутатів України, які відповідно до вимог Конституції України зобов’язані скласти свої депутатські повноваження. Ще 16 депутатів отримали призначення на інші посади, несумісні з продовженням їх депутатських повноважень; найближчим часом цей список може бути продовженим. Таким чином, внаслідок цього склад Верховної Ради України зменшується на 35 депутатів порівняно з конституційним.
Водночас, підкреслив Ю.Ключковський, “внаслідок специфічного перебігу процесу виборів Президента України 2004 року ці призначення відбулися із певним запізненням: якби голосування 21 листопада минулого року не відбувалося з такими масовими порушеннями виборчих прав громадян, формування нової виконавчої влади могло завершитися ще до закінчення 2004 року”.
На його думку, таке запізнення має відповідні наслідки у зв’язку з тим, що чергові вибори народних депутатів України, відповідно до Конституції, повинні відбутися 26 березня 2006 року. Тому виникає питання щодо можливості заміщення народних депутатів України, які припиняють свої повноваження.
Що стосується народних депутатів, обраних за партійними списками, то їх заміщення у разі вибуття відбувається відповідно до статті 81 Закону України “Про вибори народних депутатів України” у редакції 2001 року шляхом визнання обраними наступних за черговістю кандидатів у відповідному виборчому списку. Таким чином, особливих проблем щодо заповнення 18 вакансій, що виникли при формуванні виконавчих структур, не виникає. Проте на посади у виконавчій владі призначено ще й 17 народних депутатів – “мажоритарників”, обраних в одномандатних виборчих округах. А із заповненням цих вакансій на підставі чинного закону виникають проблеми, пов’язані із строками.
Як зазначено у частині сьомій статті 15 Закону “Про вибори народних депутатів України” у редакції 2001 року, протягом одного року до дня проведення чергових виборів проміжні вибори депутата в одномандатному окрузі не проводяться. При цьому треба брати до уваги, що призначення таких виборів повинне відбутися за 60 днів до дня проведення проміжних виборів (частина п’ята цієї ж статті). Виходячи з цих часових орієнтирів, слід визнати, що проведення проміжних виборів для заміни депутатів - „мажоритарників”, призначених на посади в органи виконавчої влади, за чинним законом вже стало неможливим. Водночас наявність щонайменше 17 вакансій у складі Верховної Ради України може суттєво змінити співвідношення сил у складі законодавчого органу і тим самим вплинути на його дієздатність. З іншого боку, неможливість обрати замість вибулого іншого депутата на такий тривалий строк (практично на рік) може провокувати небажане, хоча й досить звичне для нас порушення Конституції, коли протягом тривалого часу суміщається мандат народного депутата та здійснення повноважень міністра чи іншої посадової особи виконавчої влади.
З метою розв’язання цих суперечностей, спричинених насамперед затягуванням процесу виборів Президента України 2004 року, до Верховної Ради України внесено законопроект щодо внесення зміни до статті 15 Закону “Про вибори народних депутатів України” у редакції 2001 року.
Ю.Ключковський наголосив, що суть цього законопроекту достатньо проста: ним передбачається, що обмеження “рік до проведення чергових виборів” повинно стосуватися не дня голосування на проміжних виборах депутата, а часу прийняття рішення Центральною виборчою комісією про призначення таких виборів. У ситуації, що склалася сьогодні, прийняття цього закону означатиме, що у разі складення повноважень народним депутатом України, обраним в одномандатному окрузі, ЦВК повинна не пізніше 25 березня 2005 року прийняти рішення про призначення у відповідному окрузі проміжних виборів. Самі ж вибори повинні будуть, відповідно до закону, відбутися у 60-денний строк після їх призначення, тобто (з урахуванням того, що вибори призначаються на неділю) не пізніше 22 травня цього року. Таким чином, депутати, обрані у відповідних округах, зможуть набути повноважень ще на поточній сесії Верховної Ради України.
Ю.Ключковський вважає, що немає підстав очікувати значної політичної протидії прийняттю цього закону. “Без сумніву, у його швидкому проходженні зацікавлена фракція «Наша Україна», що втрачає найбільше мандатів, та її політичні союзники (фракції Блоку Юлії Тимошенко, Соціалістичної партії, Народної аграрної партії, депутатська група “Центр”), представники яких теж отримали посади, несумісні з депутатським мандатом. Представлені у парламенті політичні сили, опозиційні до новообраного Президента, не виявляють агресивності, яка могла б перешкодити проходженню законопроекту. Таким чином, можна очікувати достатньої політичної волі для того, щоби відповідна зміна до Закону „Про вибори народних депутатів України” була внесена, - наголосив він.
На думку народного депутата, основною проблемою цього законопроекту є строки. Хоча він зареєстрований ще 26 січня 2005 року і вже розглянутий у профільному Комітеті, Верховна Рада України не встигла його розглянути протягом першого пленарного тижня сьомої сесії у зв’язку із зосередженістю на проблемі формування уряду. Наступні пленарні засідання сесії відбудуться у перших числах березня; це означає, що строки, коли ще є сенс приймати зазначений законопроект, досить обмежені. Адже після прийняття (у разі позитивного результату) він повинен пройти процедури підписання Президентом України та офіційного опублікування. Лише після цього він може набрати чинності, що надасть повноваження Центральній виборчій комісії призначити проміжні вибори у відповідних округах.
Ю.Ключковський переконаний, що реальний строк розгляду цього законопроекту – між першим та четвертим березня цього року. Якщо Верховна Рада України протягом цього часу не розгляне його і не прийме позитивного рішення, певна кількість одномандатних округів залишаться вакантними до часу набрання повноважень народними депутатами України, обраними у березні 2006 року.