Проект закону передбачає встановлення законодавчої заборони спеціальних форм захисту документів про підтвердження відповідності. Прийняття цієї норми покликане перешкодити введенню, по суті, нового податку на продукцію, що може призвести до зростання цін, звуження асортименту продукції та банкрутства підприємств.
Відповідно до чинної редакції частини другої статті 13 Закону України “Про підтвердження відповідності” постачальник продукції, яка підлягає підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері, зобов'язаний реалізовувати продукцію за умови наявності копії сертифіката відповідності та/або копії декларації про відповідність чи копії свідоцтва про визнання відповідності в порядку, визначеному законодавством.
Наявність в торгівельній мережі копій сертифікатів відповідності (свідоцтв про визнання відповідності), вважають народні депутати, не захищає право споживачів на якісну та безпечну продукцію. На практиці документи, що підтверджують якість та безпеку продукції, як правило, існують лише для надання їх представникам відповідних контролюючих органів, оскільки переважно представникам таких органів, а не споживачам, відомий перелік груп товарів, які підлягають обов’язковій сертифікації. Споживачі ж при покупці товару звертають увагу переважно на маркування товару, торгову марку виробника та якість товару, а не на наявність копії сертифікату відповідності та/або копії декларації про відповідність чи копії свідоцтва про визнання відповідності.
Таким чином, органи, які контролюють наявність в торгівельній мережі копій сертифікатів (свідоцтва про визнання відповідності), мають певний інструмент адміністративного тиску на легальних виробників та продавців товарів повсякденного вжитку.
Законопроект розроблений з метою усунення перешкод у здійсненні підприємницької діяльності, недопущення втрат держаного бюджету, попередження подорожчання товарів широкого вжитку на внутрішньому ринку України, встановлення цивілізованих умов ведення торгівельної діяльності тощо.
Також, пропонується частину другу абзацу другого статті 13 цього ж закону викласти в новій редакції, передбачивши, що постачальник продукції, яка підлягає підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері, зобов’язаний реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими здійснюється передача відповідної продукції, реєстраційних номерів сертифікату відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на даний вид продукції.