На засіданні Комітету зазначалося, що прийняття цього закону викликано необхідністю стабілізувати ситуацію, що склалась на теренах України у зв’язку з вступом в дію Закону "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", яким фактично передбачена неможливість повернення валюти в Україну.
Всупереч існуючого у світі загального правила про розгляд спорів за місцем знаходження відповідача встановлено, що спори за позовами резидентів України до іноземних підприємств і бізнесменів, які знаходяться за межами України і не мають в Україні представництв чи нерухомого майна, відносяться до виключної компетенції господарських судів України за місцем знаходження позивача.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення обов'язкові до виконання лише на території України. Для виконання рішення за межами України необхідно мати міжнародну конвенцію або міждержавну угоду. Навіть в тих випадках, коли такі угоди з окремими державами Україна має, необхідна попередня згода кожного іноземного відповідача на розгляд справи за місцем знаходження позивача.
З переважною більшістю країн світу міждержавних угод немає і механізм виконання рішень господарських судів України за її межами відсутній, що свідчить про неможливість їх примусового виконання, що унеможливить для України повернення валюти з закордону і призведе до непередбачуваних збитків.
Єдиним виходом із цього становища, вважають народні депутати, є термінове скасування змін, які внесені у статті 16 і 124 Господарського процесуального кодексу України Прикінцевими і перехідними положеннями Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".