Законопроектом пропонується зобов’язання держави перед громадянами, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР в період до 2 січня 1992 року, віднести до складу державного внутрішнього боргу, а також проводити компенсацію громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень громадян, починаючи з 2005 року, у розмірі не меншому розміру приросту внутрішнього валового продукту. Крім того, передбачається за рішенням уряду і Національного банку України проводити компенсацію знецінених заощаджень за рахунок золотовалютних резервів Національного банку України.
Народні депутати зазначили, що пропозиція щодо проведення компенсації знецінених грошових заощаджень у розмірі не меншому розміру приросту ВВП потребує уточнення, зокрема чіткого порядку та механізмів розрахунку, а також оцінки реальної можливості здійснення такого обсягу фінансування з державного бюджету. Проведення компенсації знецінених заощаджень за рахунок золотовалютних резервів Національного банку України, на думку членів Комітету, може негативно вплинути на стабільність грошової одиниці України.
За результатами розгляду законопроекту Комітет запропонував Верховній Раді України направити його на доопрацювання.
Комітет пропонує Верховній Раді також направити на доопрацювання проект закону про внесення змін до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”, поданий народним депутатом України В.Атрошенком.
Документом пропонується поряд з грошовою формою компенсації проводити поетапне повернення заощаджень, залежно від суми вкладу, або в обмін на векселі Ощадного банку України.
Члени Комітету вважають, що запровадження зазначеної законодавчої пропозиції в умовах обмеженості бюджетних ресурсів, потребує додаткового обгрунтування щодо загального обсягу коштів, який може бути реально використаний щорічно на визначені проектом цілі.
Члени Комітету також зазначили, що пропозиція застосовувати векселі Ощадного банку України для повернення знецінених заощаджень громадян, які використовуються у безготівковій формі для оплати навчання або лікування в державних закладах чи установах, не узгоджується з чинною нормою статті 6 Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”, якою визначено, що компенсація громадянам України втрат від знецінених грошових заощаджень проводиться виключно в грошовій формі за рахунок Державного бюджету України.