Законопроектом пропонується врегулювання суспільних відносин, що виникають у сфері збору, зберігання та використання інформації про виконання юридичними або фізичними особами - суб'єктами кредитної історії грошових зобов`язань, функціонування інституцій, пов`язаних з обміном інформацією про грошові зобов`язання та забезпеченням прав та інтересів суб'єктів кредитної історії.
Проектом передбачено, що учасник Бюро відповідно до договору, який він укладає з Бюро кредитних історій, надає і має право отримувати інформацію, що складає кредитну історію У зв'язку із цим, вважають члени Комітету, доцільно було б передбачити істотні умови такого договору.
Акцентувалась увага й на положеннях, які стосуються збору і надання інформації, що складає кредитну історію. Згідно з проектом, вони мають здійснюватися виключно за згодою суб'єкта цієї кредитної історії. Крім того, учасник має право відмовитися від укладання кредитного правочину або укласти кредитний правочин на умовах, що враховують ризики від укладання кредитного правочину у разі відмови суб'єкта кредитної історії надати згоду на доступ до його кредитної історії.
Народні депутати вважають, що ненадання такої згоди суб'єктом кредитної історії може призвести до небажання укладати кредитний договір учасником або вплине на збільшення відсоткової ставки кредиту. На їх думку, було б логічним встановити межі розмірів кредитів, при яких інформація, яка складає кредитну історію, має обов'язково надаватися (або не надаватися). Принаймні, інформація стосовно прострочених грошових зобов'язань має надаватися обов'язково. В іншому випадку буде важко сформувати реєстр несумлінних позичальників, що, власне, і є метою створення бюро кредитних історій.
Пропозиція статті проекту, згідно з якою кредитна історія має містити "інші відомості, що впливають на спроможність виконання суб'єктом кредитної історії власних зобов'язань", потребує чіткого визначення, які саме додаткові відомості мають надаватися. Невизначеність зазначеної норми викличе певні неузгодженості в процесі її застосування.