Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту затвердити звіт Фонду державного майна про хід виконання "Державної програми приватизації на 2000-2002 роки".
За словами голови Фонду Михайла Чечетова, завдання програми приватизації щодо кількості реформованих об'єктів, дотримання приватизаційних процедур та інших положень виконані, окрім завдання по надходженню коштів до держбюджету від приватизації державного майна. Фонду вдалося запровадити "принципово нові механізми приватизації". Зокрема, продаж цілісних майнових комплексів або контрольних пакетів акцій промисловим інвесторам без покладання інвестиційних зобов'язань на покупця, дотримання принципу мінімального розпорошення акцій підприємств, використання в процесі приватизації послуг уповноважених осіб тощо.
Він зазначив, що дотримання цих принципів дало змогу забезпечити надходження коштів за 2000-2002 роки від приватизації державного майна до бюджету в обсязі 4783,62 млн. гривень. За ці роки змінили форму власності 4985 об'єктів.
Йшлося й про те, що має місце низький попит на акції українських підприємств. Фонд вважає, що це зумовлено низькою інвестиційною привабливістю об'єктів приватизації внаслідок незадовільного фінансово-господарського стану об'єктів приватизації, обтяженості багатьох з них борговими зобов'язаннями, застосування процедур банкрутства і санацій, що суттєво знижує попит на них.
За висновками Рахункової палати України, Фонд не виконав програми приватизації щодо виведення приватизаційних процесів на якісно новий рівень, відповідно до економічних зрушень останніх років. "Навіть у 2002 році переважав валовий підхід до приватизації об'єктів різних груп. І хоча приватизація здійснювалася виключно за грошові кошти, організаційно вона в більшій мірі відповідала принципам сертифікатної приватизації", - зазначається у висновку.
Наголошувалося, що відкритість та прозорість принципів приватизації, забезпечення справедливого доступу та відповідальності суб'єктів не набули належного (а за деякими аспектами навіть мінімального) нормативно-законодавчого врегулювання.
Так, на сьогодні залишається законодавчо неврегульованим питання поєднання інтересів щодо надходження коштів до державного бюджету та сприяння діяльності конкурентноспроможного вітчизняного товаровиробника в інфраструктурі внутрішнього та зовнішнього ринків.
Зазначалося, що приватизація останніх років в Україні характеризується приходом власників, які не стільки зацікавлені в розвитку придбаного підприємства, стільки в його (іноді тимчасовому) використані для розвитку власної, вже існуючої виробничої бази. Як результат, переважна більшість потенційних покупців найбільш прийнятним способом обирає купівлю цілісних майнових комплексів і лише в окремих випадках - контрольних пакетів акцій. Органом приватизації не забезпечено достатній рівень менеджменту державними корпоративними правами та належне виконання державного бюджету щодо надходження дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності.