Шановні співвітчизники!
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять мільйонів жертв політичних репресій - всіх тих, хто постраждав під час правління комуністичного режиму на території України.
30-50-ті роки минулого століття стали однією з найтрагічніших сторінок нашої історії. Голодомор, політичні репресії, розкуркулення, депортація кримських татар та мешканців Західної України до Середньої Азії та Сибіру. Тільки за офіційними даними, в ці роки жертвами політичних репресій стали щонайменше 2,8 мільйонів наших співвітчизників. Сталінський режим боровся з усіма, хто просто міг мати власну думку. Але, як виявилося, всі старання поплічників сталінізму виявилися марними, бо там, де, здавалося, мала б бути випалена земля, народився один із найпотужніших в нашій історії рух шістдесятників.
Пізніше, після так званої “Хрущовської відлиги”, наступили нові репресії - репресії епохи Брєжнєва. Але скільки б не тужилася радянська репресивна машина - вона не змогла вбити в українцях любов до свободи, любов до своєї землі і бажання бути вільними.
У новітній історії Революція гідності - це відповідь українського народу тим, хто хотів відродити тоталітаризм і диктатуру однієї особи.
Наприкінці 80-х років В’ячеслав Чорновіл говорив, що він мріє про те, щоб Україна стала країною вільних громадян. Сьогодні ми будуємо державу, у якій питання особистої свободи людини є основою основ.
Низько вклоняємо голови в пам'ять про мільйони наших співгромадян, які стали жертвами політичних репресій.
Пам’ятаємо. Не забудемо. Віримо в Україну і будуємо країну вільних громадян.