Відбулося спеціальне засідання Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу стосовно подальших кроків врахування і виконання рекомендацій Звіту Європейської Комісії щодо України в рамках Пакета розширення 2026р. Участь у засідання зокрема взяли перший заступник голови ВРУ Олександр Корнієнко, представник України при ЄС Тарас Качка, пані посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, керівник Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков, голови комітетів та підкомітетів Парламенту, представники фракцій, інших органів влади та громадянського суспільства.
Перший заступник голови ВРУ Олександр Корнієнко звернув увагу на те, що цьогоріч ЄК оцінила прогрес України за кілька років поспіль. “Прогрес точно видно із цього звіту і в тих сферах, які нас завжди турбували, крім, звичайно, верховенства права – нашого такого основного предмету взаємодії”, – сказав він.
На думку голови Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванни Климпуш-Цинцадзе, звіт ЄК є черговим позитивним сигналом і вікном можливостей для України. “На даний момент маємо це вікно можливостей з точки зору виконання проміжних умов кластеру “Основи” на найближчий час”, – зазначила вона і застерегла від перекладання всієї відповідальності за сповільнення європейської інтеграції на Парламент. “Закони це тільки пів справи. Важливо, чи працюють ці нові правила, чи працюють інституції”, – підкреслила голова Комітету.
На дієвість інституцій звернув увагу і представник України при ЄС Тарас Качка. “Ми з вами бачимо підвищення рівня готовності України, за оцінкою Європейської Комісії, за розділом, який стосується верховного права – за 23 розділом, який базується на тому, що в нас дуже дієво працюють інституції”, – сказав він. Також Тарас Качка поінформував, що в частині закриття розділів є повна підтримка з боку ЄС всіх чотирьох країн-фронтранерів – Чорногорії, Молдови, Албанії та України.
Пані посол ЄС в Україні Катаріна Матернова зазначила, що вперше за 13 років розширення Європейського Союзу постає як справжня можливість. “Як випливає з цього документа – а також із того, що був ухвалений 16 жовтня цього року, – механізм розширення вже надійно закріплений у наших бюрократичних процесах. Першим важливим кроком стало розмежування: виокремлення чотирьох країн-лідерів (тих, що просуваються найшвидше) з-поміж решти шести країн. Отже, Україна, Албанія, Чорногорія та Молдова – це чотири лідери, яких розглядають як країни, що мають реальні шанси приєднатися до ЄС”, – сказала вона.
Представники громадських організацій порушили питання великої кількості нагальних євроінтеграційних законопроєктів, які необхідні для виконання зобов’язань за кластером “Основи”, зареєстровані у Верховній Раді, але тривалий час не вносяться в порядок денний.