Засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики 25 березня розпочалося із внесення змін до порядку денного цього засідання. За одноголосним рішенням, на розгляд Комітету було внесено проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація (реєстр. №11115 від 25.03.2024). Зазначену ініціативу представив народний депутат України Микола Княжицький.

Він поінформував, що сьогодні російські спецслужби масово використовують різні цифрові платформи для вербування українців, координації диверсій, поширення фейків і дестабілізації країни. Частина злочинів - від шахрайства до організації терактів - здійснюється безпосередньо через такі мережі. За словами автора, українське законодавство у сфері медіа не встигає за сучасними викликами.

Микола Княжицький підкреслив, що цей законопроєкт не забороняє цифрових платформ і не встановлює цензуру, а також не порушує анонімність користувачів. Мова йде про базову відповідальність таких цифрових платформ.

Документ передбачає, що платформи:

повинні офіційно розкрити, хто їхні власники та як вони фінансуються;

повинні мати контакт з українською державою через уповноважений орган; у випадках тероризму, шахрайства чи загроз національній безпеці такі платформи зобов’язані оперативно реагувати й співпрацювати.

Якщо цього не відбуватиметься, передбачено застосування санкцій - від фінансових до обмежень у використанні цих платформ державними органами, банками та структурами, що працюють із персональними даними громадян.

Важливо також зауважити, що законопроєкт не суперечить європейському законодавству. Немає негативних висновків Ради Європи. Також після консультацій з Єврокомісією існує підтримка такого підходу з урахуванням воєнних умов України.

«Цей законопроєкт - передусім про безпеку українців. Вірю, що Парламент це розуміє, і ми швидко його допрацюємо та ухвалимо в цілому», - зауважив Микола Княжицький.

Як зазначив голова Комітету Микита Потураєв, зробити зазначений законопроєкт базовим - це прекрасна нагода створити всі можливі законодавчі механізми для його подальшої реалізації.

Перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич підкреслила значення цієї законодавчої ініціативи та наголосила на важливості залучення представників громадськості для забезпечення об’єктивного опрацювання законопроєкту.

За підсумками голосування Комітет ухвалив рішення рекомендувати Парламенту прийняти законопроєкт у першому читанні за основу та доопрацювати його до другого читання згідно зі статтею 116 Регламенту Верховної Ради України.

Наступним питанням обговорили проєкт Постанови щодо запровадження Дня української музики (реєстр. №15053 від 03.03.2026). Ініціативу представив народний депутат України, голова підкомітету з питань музичної індустрії Олександр Санченко.

Під час свого виступу він акцентував, що ідея заснування такого дня виникла за підтримки культурних і громадських спільнот. Особлива увага була приділена збереженню пам’яті про фестиваль «Червона рута» 1989 року, який став знаковим явищем в історії розвитку української музики.

Ініціатива має на меті вшанувати внесок українських виконавців у розвиток національної культури, підтримку культурного спротиву в умовах збройної агресії рф, а також зміцнення українського культурного простору, вільного від російського впливу. У міжнародному вимірі День української музики розглядається як інструмент культурної дипломатії. Запропонована дата - третя субота вересня.

За результатами розгляду Комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити проєкт Постанови за основу і в цілому.

До розгляду також було представлено урядовий проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про рекламу» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру» (реєстр. №14346).

Його мета полягає в гармонізації правового регулювання шляхом усунення колізій та запобігання дублюванню правових норм. Основна увага приділяється приведенню Закону України «Про рекламу» у відповідність із сучасними стандартами, визначеними в Законі України «Про адміністративну процедуру», а також впровадженню єдиних, зрозумілих і прозорих правил для всіх учасників процесу.

Комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроєкт за основу і в цілому.

Наступним питанням було представлено урядовий проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності у сфері кінематографії (реєстр. №14275), спрямований на вдосконалення механізмів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері кінематографії, зокрема за демонстрування або розповсюдження фільмів без внесення до Державного реєстру фільмів, порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, а також за недотримання квоти демонстрування національних фільмів.

Народні депутати України відзначають, що порушені законопроєктом питання є актуальними. Водночас під час розгляду законопроєкту учасники звернули увагу на окремі положення, що потребують додаткового нормативного узгодження. Зокрема підвищення розмірів штрафів за правопорушення, потребує додаткового обґрунтування з огляду на принцип співмірності адміністративного стягнення характеру вчиненого правопорушення. Недотримання зазначеного принципу може призвести надалі до оскарження та скасування рішень у судовому порядку, що перешкоджатиме досягненню мети законопроєкту.

Комітет визнав законопроєкт таким, що потребує доопрацювання і рекомендував Верховній Раді прийняти його у першому читанні за основу.

Черговою темою обговорення стала участь присяжних у справах про усиновлення, яку представила голова підкомітету у справах сім’ї та дітей Тетяна Скрипка, одна з ініціаторок проєкту Закону про внесення зміни до статті 293 Цивільного процесуального кодексу України щодо участі присяжних у розгляді справ про усиновлення (реєстр. №15061). Така ініціатива спрямована на пришвидшення судових процедур та усунення факторів, що затягують процес усиновлення.

Сьогодні такі справи розглядаються суддею за участю двох присяжних, однак на практиці їхня роль є формальною, адже рішення ухвалюється на підставі чітко визначених законом доказів - медичних висновків, висновків органів опіки та піклування, показів свідків. Водночас залучення присяжних нерідко ускладнює розгляд справ.

Серед основних причин:

неявка призначених присяжних,

відводи чи самовідводи,

недостатня кількість призначених присяжних через несвоєчасні рішення органів місцевої влади.

Усе це створює додаткові ризики затягування процесу, що особливо критично у справах, які безпосередньо стосуються долі дитини. Тетяна Скрипка своїй доповіді зазначила, що за результатами моніторингу Міністерства юстиції України встановлено – участь присяжних у таких справах не виконує функції народного представництва і є фактично формальним елементом судового процесу.

Вона наголосила, що ключовим пріоритетом у цьому питанні залишається захист найкращих інтересів дитини, а розгляд справ про усиновлення одноосібно суддею дозволить суттєво скоротити строки ухвалення рішень, мінімізувати негативний вплив затягування процесу на дитину та забезпечити її якнайшвидше влаштування у сімейне середовище.

Комітет рекомендував Парламенту прийняти законопроєкт за результатами розгляду у першому читанні за основу.

Після цього Комітет розглянув Звіт про діяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2025 рік, представлений Головою регулятора — Ольгою Герасим’юк.

У Звіті відображено інформацію про:

стан та розвиток медіаринку;

здійснення ліцензування та реєстрації суб’єктів у сфері медіа;

розвиток мереж мовлення та частотного планування;

реалізацію повноважень з нагляду та контролю;

правове забезпечення діяльності регулятора;

функціонування цифрових сервісів та ведення Реєстру суб’єктів у сфері медіа;

діяльність органів співрегулювання;

міжнародну співпрацю;

фінансове забезпечення та стратегічне планування.

У звітному періоді Нацрада реалізовувала повноваження з урахуванням необхідності:

забезпечення безперервності мовлення;

недопущення поширення контенту, що містить ознаки пропаганди держави-агресора;

контролю за дотриманням законодавчих обмежень у сфері інформаційної безпеки;

застосування передбачених законом заходів реагування у разі встановлення порушень.

В умовах воєнного стану здійснювалися заходи, спрямовані на підтримання стійкості мовлення, що підтверджується масштабом рішень щодо тимчасового мовлення (72 рішення), надання дозволів (145), здійснення частотних присвоєнь (140) та реалізації додаткового частотного планування. Зазначені заходи мали на меті забезпечення інформаційної присутності українських медіа та реалізацію державної політики у сфері інформаційного суверенітету.

Наглядова діяльність Нацради у 2025 році характеризувалася значним обсягом комплаєнс-орієнтованих заходів:

видано 370 приписів 159 суб’єктам у сфері медіа;

проведено 123 перевірки.

Водночас наявність розриву між сумою накладених штрафів та сумою фактично сплачених штрафів (5,44 млн грн та 1,48 млн грн відповідно) потребує додаткового аналізу причин такого розриву (у тому числі з урахуванням процедур оскарження, строків сплати та виконання рішень) у межах компетенції регулятора.

Як зазначили представники Нацради, спостерігається тенденція подальшого структурного переходу медіаринку до онлайн-середовища, що підтверджується зростанням кількості заяв на реєстрацію онлайн-медіа до 823 у 2025 році та домінуванням онлайн-медіа серед внесених до Реєстру ідентифікаторів (599 із 1054). Тому варто також зосередити увагу на подальшому розвитку цифрових інструментів регулювання та забезпечення належної якості даних Реєстру.

У 2025 році проведено моніторинг понад 14 тисяч медіа щодо антиукраїнської пропаганди, заблоковано медіасервіси держави-агресора, внесено до Переліку загрозливих осіб і ресурсів.

Також активно розвивалася співпраця з міжнародними партнерами, зокрема регуляторами Франції та Німеччини, а з червня 2025 року Україна офіційно стала 42-ю державою-членом Європейської аудіовізуальної обсерваторії.

За результатами розгляду Комітет рекомендує Верховній Раді взяти Звіт про діяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2025 рік до відома та визнати роботу регулятора задовільною.

Наступними питаннями були призначення позаштатним консультантом Комітету Євгенії Бурмагіної та розгляд подання народного депутата України Кіри Рудик про нагородження Подякою Комітету за вагомий внесок у розвиток видавничої справи, підтримку та популяризацію української книги, активну діяльність зі зміцнення культурного простору України та поширення української літератури генерального директора та співвласниці видавництва «Vivat» Юлії Орлової.

Обидві кандидатури отримали одноголосну підтримку членів Комітету.

У засіданні Комітету взяли участь керівництво Міністерства культури України, Міністерства економіки України, Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, Державного агентства України з питань кіно, члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Офісу Президента України, Верховного Суду України, громадських організацій.