Розпочато подання документів на здобуття стипендії Верховної Ради України імені Бориса Патона для молодих учених на 2027 рік

Конкурс на призначення стипендій Верховної Ради України імені Бориса  Патона здійснюється відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про нагороди Верховної Ради України" від 19 серпня 2025 року № 4570-IX,  положення про Стипендію Верховної Ради України імені Бориса Патона (далі – Положення), затвердженого Постановою Верховної Ради України від 4 грудня 2025 року № 4712-IX «Про затвердження положень про премії та стипендії Верховної Ради України».

Відповідно до Положення щороку призначається до 50 стипендій Верховної Ради України імені Бориса Патона, зокрема до 5 стипендій — за наукові (науково-технічні) роботи, які містять відомості, що становлять державну таємницю.

Стипендію призначають на один рік із щомісячною виплатою в розмірі п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року отримання стипендії.

Узяти участь у конкурсі можуть громадяни України, які:

• станом на 31 грудня року, наступного за роком проведення конкурсу, є молодими вченими віком до 35 років включно та мають вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, або вчені віком до 40 років включно, які мають науковий ступінь доктора наук;

• мають вагомі наукові здобутки під час проведення фундаментальних та/або прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок;

• проводять важливі фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження;

• працюють на території України та мають можливість виконувати в Україні наукову (науково-технічну) роботу.

Висування номінанта та його Стипендіальної роботи на конкурс здійснює за місцем роботи номінанта (основної або за сумісництвом) наукова установа, заклад вищої освіти, юридична особа, що відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" має сформовану вчену (наукову, науково-технічну, технічну) раду (далі - суб’єкт подання). Суб’єкт подання здійснює висування номінанта та його Стипендіальної роботи на конкурс на підставі рішення вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради (далі - Вчена рада).

На підставі рішення вченої ради заклади вищої освіти готують клопотання до Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій з комплектом документів номінанта у двох примірниках, а також електронну копію на флеш-накопичувачі та разом із супровідним листом надсилають до Міністерства освіти і науки України (кінцевий термін подання до МОН України - 30 квітня 2026 року включно) або за підпорядкуванням до відповідних центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук України.

Стипендіальні роботи, які містять відомості, що становлять державну таємницю, у цей самий період подаються до Служби безпеки України.

Протезисти-ортезисти складатимуть практичний іспит у межах ЄДКІ: рішення Уряду

Кабінет Міністрів України  запровадив  обов’язковий об’єктивний структурований практичний (клінічний) іспит (ОСП(К)І) для студентів, які навчаються на магістратурі за спеціалізацією «Протезування-ортезування» (спеціальність «Технології медичної діагностики та лікування»). Відтепер його складатимуть як частину єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ). 

Очікується, що це рішення сприятиме підвищенню якості медичної допомоги пацієнтам із порушеннями опорно-рухового апарату та посиленню кадрового потенціалу у сфері протезування й ортезування.

Більше за посиланням   

25 лютого 2026 року відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій

Під час засідання народні депутати України – члени Комітету розглянули питання:

Про стан та проблеми використання у 2025 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам за напрямами.

Про результати розгляду питань, порушених в електронній петиції, оприлюдненій на офіційному веб-сайті Верховної Ради України 19 листопада 2025 року щодо недопущення звуження прав та гарантій освітян (автор – гр. Яцунь О.М.).

Про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» та зміною адміністративно-територіального устрою України» (реєстр. №14318  від 18.12.2025), поданий Кабінетом Міністрів України

Про проект Закону України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Словенія про технічне та фінансове співробітництво» (реєстр. №0358 від 18.12.2025), поданий Кабінетом Міністрів України

Про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо меценатської діяльності у сфері культури» (реєстр. №14276 від 05.12.2025), поданий Кабінетом Міністрів України

З інформацією про розгляд питань можна ознайомитися тут.

Переглянути запис засідання, яке транслювалось у прямому ефірі, пропонуємо за посиланням.

Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому ратифікацію Угоди з ЄС про чергове відновлення Угоди про науково-технологічного співробітництво

26 лютого 2026 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Україною та Європейським Союзом про відновлення дії Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво».

Цим Законом відновлюється дія рамкової Угоди, підписаної 4 липня 2002 року в Копенгагені, яка визначає правові засади співпраці України та Європейського Союзу у сфері науки, технологій, досліджень та інновацій. 

Відновлення дії Угоди передбачає:

- участь українських організацій у програмах ЄС за визначеними напрямами спільної діяльності;

- вільний доступ до наукового обладнання та його спільне використання;

- обмін науковими й технічними фахівцями;

- обмін інформацією щодо законодавства та програм співробітництва.

Ратифікація також є важливою для підготовки перемовин щодо участі України в наступній Десятій рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій на 2028–2034 роки. Особливо важливо, що ця рамкова програма вперше передбачатиме окремий напрям розвитку технологій подвійного призначення. Україна вже має практичний досвід і компетенції у цій сфері, що створює можливості для посилення участі наших фахівців в європейських консорціумах та збільшення обсягів залученого фінансування.

Прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених»

25 лютого 2026  року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених.

Прийнятий Закон є частиною комплексного підходу до реформування наукової сфери в Україні, що спрямований на розвиток сучасної, відкритої та ефективної дослідницької інфраструктури України відповідно до принципів відкритої науки, оновлення норм Закону щодо центрів колективного користування науковим обладнанням та національних наукових центрів в частині визначення їх основних завдань діяльності та способів об’єднання з метою оптимального використання об’єктів дослідницької інфраструктури для проведення наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, надання науково-технічних послуг, проведення наукової і науково-технічної експертизи, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

Зокрема Законом закладена можливість використання об’єктів дослідницької інфраструктури безоплатно та/або на підставі відповідного договору з урахуванням принципів відкритої науки та відповідно до регламенту доступу до об’єкта (об’єктів) дослідницької інфраструктури з метою проведення наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок.

Закон оновив норми щодо центрів колективного користування науковим обладнанням та національних наукових центрів в частині визначення їх основних завдань діяльності та способів об’єднання з метою оптимального використання об’єктів дослідницької інфраструктури для проведення наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, надання науково-технічних послуг, проведення наукової і науково-технічної експертизи, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

Також у Законі запроваджено механізми підтримки молодих вчених, зокрема запроваджено можливість для наукових установ (закладів вищої освіти) розроблення конкурсних програмах для проведення постдокторантами наукових досліджень; розширюються можливості для наукового працівника, незалежно від наявності у нього наукового ступеня або вченого звання, призначатися керівником наукового (науково-технічного) проекту тощо.

24 лютого 2026 року Верховна Рада України прийняла Закон України

«Про внесення змін до статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» щодо оплати праці працівників закладів позашкільної освіти»

Цей Закон надає право засновникам державних і комунальних закладів позашкільної освіти встановлювати посадові оклади, доплати, надбавки, грошові винагороди працівникам закладів позашкільної освіти у розмірах, що перевищують розміри, визначені Кабінетом Міністрів України, а також запроваджувати додаткові види матеріального стимулювання за рахунок власних бюджетних надходжень.

Реалізація Закону має на меті підвищення соціальних гарантій, престижності та мотивації праці працівників позашкільної освіти та створення умов для залучення і утримання кваліфікованих кадрів, а також підвищення якості освітніх послуг.

Діалог з громадами: Голова Комітету Сергій Бабак поспілкувався з регіональними медіа щодо нещодавно прийнятого Закону про оплату праці працівників закладів позашкільної освіти

Під час зустрічі Голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак підкреслив, що основне очікування від ухвалення Закону України «Про внесення змін до статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» щодо оплати праці працівників закладів позашкільної освіти» - це зростання заробітної плати працівників закладів позашкільної освіти.

Звертаючись до представників громад Сергій Бабак зазначив: «На рахунках громад залишаються кошти на кінець року, і ми це бачимо. Ми бачимо, що вони частково не використовуються. Водночас виходила дивна ситуація, коли громада платить заробітну плату, але її розмір визначається Кабінетом Міністрів. Тобто Кабмін регулював те, що фактично не потрібно було регулювати.

Наша задача була дозволити громадам платити більше. Ми отримували чимало звернень, громади зазначали, що мають ресурс для підвищення заробітних плат, але були змушені дотримуватися обмежень, встановлених урядовою постановою. До того ж, спроби платити більше нерідко призводили до проблем із перевіряючими та контролюючими органами».

Комітет буде тримати на контролі питання підвищення заробітних плат працівникам дошкілля і планує в порядку здійснення контролюючих функцій  перевірити результати імплементації цього Закону. 

Більше інформації у телеграм-каналі Сергія Бабака.

Розширено перелік педагогічних працівників для участі в пілоті «Гроші ходять за вчителем»

Відтепер подати заявку на участь у пілотуванні політики «Гроші ходять за вчителем» зможуть вчителі-дефектологи та вчителі-логопеди, асистенти вчителів, практичні психологи — відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України. 

Також розширено перелік педагогічних працівників, які можуть брати участь у пілоті.  Тепер можуть долучитися спеціальні педагоги і асистенти вчителя.

Додано й нові напрями підвищення кваліфікації, які можуть обирати учасники пілоту. Серед них:

- сучасні підходи до викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) з урахуванням видів порушень психофізичного розвитку;

- особливості корекційно-розвиткової роботи з дітьми з особливими освітніми потребами з урахуванням категорій особливих освітніх потреб;

- професійна діяльність асистентів учителів в умовах реалізації державного стандарту базової середньої освіти;

- комплексний психологічний супровід учасників освітнього процесу в умовах реалізації державного стандарту базової середньої освіти.

Такі зміни дадуть змогу забезпечити підтримку педагогів, які працюють із дітьми з особливими освітніми потребами. 

Детальна інструкція щодо подання заявки. Більше інформації за посиланням

Уряд затвердив розподіл субвенції на шкільні автобуси

 25 лютого Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання шкільних автобусів у 2026 році. Загальний обсяг фінансування становить 2 мільярди гривень.

Кошти будуть спрямовані на реалізацію публічного інвестиційного проєкту «Безперешкодний доступ до якісної освіти — шкільні автобуси». Це дозволить забезпечити підвезення дітей до шкіл, де навчання ведеться в очному або змішаному форматах.

Постановою запроваджено нову черговість на 2026 рік. Відповідно до ухвалених змін, запроваджується чітка пріоритетність закладів освіти, для яких закуповуватимуться автобуси:

У першу чергу автобуси отримають заклади, які з 2027/2028 навчального року стануть академічними ліцеями та прийматимуть учнів з інших шкіл громади.

Школи, до яких підвозять дітей із закладів, що були ліквідовані або реорганізовані протягом 2026 року.

Спеціальні школи та навчально-реабілітаційні центри.

Школи з великою кількістю учнів: опорні та інші заклади, де навчається не менш як 200 дітей.

Заклади, де навчається понад 100 учнів: автобуси розподілятимуться від більших шкіл до менших.

Заклади, де навчаються діти з особливими освітніми потребами, мають пріоритетне право на отримання автобусів у межах кожної з черг.

Більше інформації за посиланням.

Дворічний цикл підручникотворення: Уряд оновив підходи

до підготовки, друку і доставлення підручників

 Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанов № 41 і № 131, які передбачають запровадження дворічного циклу підготовки підручників і посібників, виданих за кошти державного бюджету, та регулюють підготовку, друк та доставку таких підручників і посібників. Їхня мета — зробити процес підручникотворення більш прогнозованим і системним, що забезпечить вчасне постачання якісних підручників учням, зокрема з особливими освітніми потребами, та вчителям.

Зміни охоплюють ключові етапи забезпечення підручниками: оголошення потреби в навчальній літературі, проведення конкурсного добору, організацію доставлення підручників та посібників, формування резервного фонду. Зокрема, якщо раніше підручники друкували із запасом до 20% від потреби, то тепер наклад формують за таким принципом  - 100% прогнозованої максимальної кількості учнів за наступні п’ять навчальних років та фактичної кількості педагогічних працівників; до 5% від накладу для резервного фонду МОН.

Також визначено чіткі строки доставлення окремих підручників для учнів з особливими освітніми потребами. Так, навчальні книги, що за результатами конкурсного добору адаптують і друкують рельєфно-крапковим та збільшеним шрифтом, у 2026 і 2027 роках доставлятимуть до 1 грудня відповідного року, оскільки потребують часу на адаптацію та експертизу. А вже у 2028 році, коли буде запроваджено дворічний цикл підготовки підручників, можуть бути доставлені до закладів освіти до початку навчального року. 

У 2026 році розпочинається розроблення перших підручників за дворічним циклом підготовки для учнів 1-х і 5-х класів. Доставлення підручників до закладів освіти заплановано на 2028 рік.

Більше інформації про зміни підручникотворення за посиланням.   

Проєкт наказу МОН України «Про внесення змін до Положення про атестацію педагогічних працівників» надано для громадського обговорення

Проєкт акта розроблено на виконання частини п’ятої статті 55 Закону України «Про вищу освіту». Пропоновані зміни врегульовують питання атестації педагогічних працівників закладів вищої освіти.

Проєкт регуляторного акта оприлюднено у розділі «Регуляторна політика» офіційного вебсайту МОН.

Зауваження та пропозиції до проєкту акта приймають в письмовому вигляді та електронною поштою до 28 березня 2026 року.

$33,5 млрд - загальна потреба у відновленні освіти і науки України: презентовано результати RDNA5

Презентовано оновлену Швидку оцінку завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5), підготовлену спільно урядом України, Світовим банком, Європейською комісією та Організацією Об’єднаних Націй.

Оцінювання охоплює чотири роки повномасштабного вторгнення та демонструє, що загальна пряма шкода Україні вже перевищила 195 млрд доларів США. Найбільш постраждали житловий, транспортний та енергетичний сектори. Загальна вартість відбудови та відновлення України на наступне десятиліття оцінюється в майже 588 млрд доларів США.

Сектори освіти і науки також зазнали значних втрат. Загальні збитки оцінюють у 13,9 млрд доларів США та охоплюють інфраструктуру й активи всіх підсекторів — від дошкільної освіти до наукових установ. Найбільші пошкодження зафіксовано в науковій інфраструктурі, закладах вищої освіти та школах, зокрема в Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Сумській, Чернігівській, Київській, Луганській і Донецькій областях, а також у місті Києві.

Для повного відновлення та відбудови сектору освіти і науки на 2026–2035 роки загальну потребу оцінено в 33,5 млрд доларів США. Пріоритетними напрямами для підтримки є:

- відбудова закладів освіти;

- відновлення очного навчання через будівництво та модернізацію укриттів та запровадження тимчасових рішень для забезпечення доступу до очного навчання;

- комплексне подолання навчальних втрат також є ключовим напрямом підтримки: поліпшення викладацьких практик, гнучкі програми надолуження та психосоціальна підтримка потрібні для компенсації втраченого навчального часу і подолання психологічних травм.

Детальніше з оновленою Швидкою оцінкою завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5) можна ознайомитися за посиланням. 

Трансфер технологій і кіберстійкість: підсумки засідання Ради проректорів з наукової роботи при МОН України

19–20 лютого 2026 року в Києві відбулися засідання Ради проректорів з наукової роботи при МОН України та її Президії. Участь у роботі взяли представники МОН України, Наукового комітету Національної ради України з розвитку науки і технологій, Ради молодих учених при МОН України та керівники наукових напрямів університетів.

Під час засідання заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов представив основні ініціативи та стратегічні пріоритети держави у сфері наукової та інноваційної діяльності закладів вищої освіти на 2026 рік:

 - концентрація ресурсів на прикладних дослідженнях відповідно до національних пріоритетів;

- підвищення вимог до результативності та якості наукової діяльності ЗВО;

- розвиток інструментів комерціалізації та трансферу технологій;

- запуск нової моделі базового фінансування НУ та ЗВО.

Окрему увагу надано ролі Наукового комітету як інструменту участі науковців у формуванні державної політики та механізмам взаємодії з університетською спільнотою.

 Більше інформації за посиланням.

5 березня розпочнеться реєстрація для участі в цьогорічному національному мультипредметному тесті

Процедура триватиме до 2 квітня.

Роз'яснення для майбутніх учасників НМТ, як правильно зареєструватись для участі у важливому іспиті, можна знайти за посиланням .

Гільдія науково-дослідних університетів Європи приєднується до Міжнародної коаліції за науку, дослідження та інновації в Україні

Гільдія оголосила про своє членство в Міжнародній коаліції за науку, дослідження та інновації в Україні.

Нагадаємо, що Міжнародна коаліція з питань науки, досліджень та інновацій в Україні була заснована як багатостороння ініціатива, спрямована на вирішення питань термінового та довгострокового відновлення дослідницького та інноваційного сектору України, під час Конференції з відновлення України в Римі в липні 2025 року.  Ініціативу було започатковано Міністерством університетів та досліджень Італії, Міністерством освіти і науки України, ЮНЕСКО та Європейською комісією шляхом підписання Римської декларації про наміри щодо науки, досліджень та інновацій. Її метою є забезпечення платформи для зацікавлених сторін для мобілізації підтримки екосистеми досліджень та інновацій України та відстоювання її ролі в ширшому відновленні України.

Через своє членство Гільдія висловлює свою відданість посиленню внеску університетів у широкомасштабні зусилля з відбудови України, сприяючи досягненню спільних цілей Коаліції:

- підвищенню обізнаності про критичну роль досліджень та інновацій у зусиллях з відбудови та адвокації України;

- сприянню відбудові та модернізації науково-дослідної інфраструктури України;

- сприянню мобільності та інтеграції українських дослідників під час та після війни, щоб вони могли продовжувати свою наукову роботу;

- сприянню трансферу технологій для покращення інноваційної екосистеми України;

- підтримці довгострокової інтеграції України в ЄС та міжнародну дослідницьку спільноту.

Більше інформації за посиланням.