23 січня 2025 року відповідно до плану роботи Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на період чотирнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання було проведено засідання «круглого столу» на тему: «Сучасна ветеранська політика. Виклики сьогодення, перспективи їх вирішення» під головуванням голови підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету, народний депутат України Анатолія Остапенка.

У заході взяли участь діючі військовослужбовці, ветерани війни, народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, наукових установ, громадських організацій та медіа.

Під час заходу було обговорено низку актуальних питань, пов’язаних із питання роботи центральних органів виконавчої влади та їх структурних підрозділів на місцях, обласних державних адміністрацій з сім’ями загиблих, ветеранами війни – внутрішньо переміщеними особами, з сім’ями зниклих безвісті та тих, які перебувають у полоні.

Подвиг Захисників і Захисниць України, які стали на оборону Батьківщини під час вторгнення російської федерації, заслуговує на визнання та вшанування українським суспільством.

Головуючий на засіданні «круглого столу» голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолій Остапенко розпочав захід хвилиною мовчання на вшанування пам’яті загиблих Захисників і Захисниць України.

Під час виступу Анатолій Остапенко підкреслив, що: «Повномасштабне військове вторгнення посилило виклики, пов’язані із формуванням та реалізацією ветеранської політики в Україні. Проблеми загострилися у зв’язку із збільшенням кількості ветеранів війни, а також зростанням невідповідності між потребами ветеранів і рівнем спроможності держави їх забезпечити. На ефективність сучасної ветеранської політики вплинули структурні недоліки системи державного управління, фрагментарне та ситуативне оновлення застарілого законодавства, недостатність ініціатив суспільства у сприянні реінтеграції ветеранів війни». Анатолій Остапенко зазначив, що законодавство про соціальний захист ветеранів війни не характеризується чіткою системністю та комплексністю. Оновлення потребують нормативні положення щодо змісту статусу ветеранів в аспекті функціонування системи сприяння повернення до цивільного життя. Заходи із соціального захисту ветеранів/ветеранок війни охоплюють значну кількість людей із різними потребами та врегульовуються нормами таких законів України: «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», «Про зайнятість населення». Він також зазначив, що наразі Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів прийняв рішення про напрацювання доопрацьованого Ветеранського кодексу України на основі проектів кодексів про захист державності, незалежності та статус захисників держави (реєстр. № 14265 та реєстр. №14265-1), зареєстрованих у Верховній Раді України. Робоча група в рамках Комітету працює над розробкою та намагається кодифікувати законодавство України у цій сфері. Анатолій Остапенко наголосив на тому, що підтримка ветеранів та Захисників і Захисниць України, а також родин загиблих героїв є необхідною під час воєнного стану та в подальшому мирному житті.

Заступник Міністра молоді та спорту України Сергій Тимофєєв поінформував про набуття чинності закону у сфері фізичної культури і спорту в частині розвитку адаптивного спорту. Він наголосив, що адаптивний спорт – це не про голи, медалі чи секунди, а насамперед про залучення захисників до систематичних занять фізичною культурою. За його словами, це надзвичайно важливий елемент реабілітації та соціальної інтеграції. На сьогодні Національний університет фізичного виховання і спорту України в місті Києві спільно з міжнародними партнерами TotalFit уже розробив кілька освітніх програм для фахівців з адаптивного спорту. Наразі тривають курси підвищення кваліфікації, а професійний стандарт відповідного фахівця перебуває на стадії завершення. Також Сергій Тимофєєв поінформував, що станом на 31 грудня 2025 року в Україні вже функціонує 200 адаптивних спортивних клубів.

Заступник Міністра у справах ветеранів України Юлія Кіріллова наголосила, що Міністерство у справах ветеранів України в межах визначених повноважень послідовно реалізує державну ветеранську політику України. За її словами, в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України всі ветеранські програми продовжують функціонувати та забезпечують надання заходів підтримки ветеранам, ветеранкам і членам їхніх родин. Вона повідомила, що Міністерство у справах ветеранів України продовжує забезпечення житлом ветеранів з інвалідністю внаслідок війни І та ІІ груп. У 2025 році понад півтори тисячі ветеранів і ветеранок отримали компенсацію за придбання житлових приміщень. Також реалізуються програми компенсації оренди житла, які наприкінці року були уточнені та удосконалені, зокрема розширені не лише на ветеранів з числа внутрішньо переміщених осіб, а й на інших ветеранів, які потребують такої підтримки. Окремо Юлія Кірілова зупинилася на розвитку інфраструктури сервісних послуг для ветеранів у сфері надання адміністративних послуг. У зв’язку зі зростанням кількості ветеранів після початку повномасштабного вторгнення значно зросла потреба в системному та зручному доступі до публічних послуг. Міністерство у справах ветеранів України проводить роботу з інтеграції ветеранських послуг у систему центрів надання адміністративних послуг, які є оптимальною точкою доступу для ветеранів війни та членів їхніх сімей. У цьому контексті функціонує сервіс «Адмінсервіс Ветеран» як єдина точка входу до відповідних послуг. Також вона повідомила, що з серпня 2025 року здійснюються перші поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі. Будівництво меморіального комплексу триває, забезпечується належне увічнення та поховання загиблих Захисників і Захисниць України. Юлія Кірілова зазначила, що продовжується реалізація програми професійної адаптації ветеранів.

Заступник Міністра охорони здоров’я України Євгеній Гончар зазначив, що Міністерство охорони здоров’я України спільно з Міністерством у справах ветеранів України системно працює над забезпеченням якісної, доступної та безоплатної медичної допомоги для ветеранів. За його словами, флагманським проектом у сфері медичного забезпечення ветеранів є програма зубопротезування та зуболікування. Програма розпочала дію минулого року, і станом на сьогодні нею вже скористалися понад 126 тисяч осіб. З них частина отримала послуги терапевтичного зуболікування, а близько 24 тисяч пацієнтів – послуги зубопротезування. У реалізації програми беруть участь понад 470 закладів охорони здоров’я, зокрема й окремі заклади приватної форми власності. Також Євгеній Гончар повідомив, що Міністерство охорони здоров’я України комплексно працює над розвитком реабілітаційної допомоги – як стаціонарної, так і амбулаторної. У 2025 році пропускна спроможність системи охорони здоров’я за реабілітаційними сесіями становила понад 12 тисяч на добу, що дозволяє охоплювати значну кількість пацієнтів. При цьому основну частину осіб, які отримують стаціонарну реабілітацію, складають військовослужбовці та ветерани війни. Він наголосив, що реабілітаційні відділення мають функціонувати в кожній кластерній лікарні, і цей показник наразі практично досягнуто. Паралельно триває робота з розширення амбулаторної реабілітаційної допомоги на рівні громад, щоб пацієнти могли отримувати необхідні послуги без потреби виїзду до обласних центрів. Також Євгеній Гончар поінформував про посилення матеріально-технічної бази для лікування поранених військовослужбовців. «Ті виклики, які значною мірою стосуються ветеранів і військовослужбовців, ми намагаємося вирішувати системно для всіх громадян», – підсумував Євгеній Гончар.

Заступник начальника відділу з питань адміністрування соціальних послуг Управління формування політики систем соціальних послуг Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України Арман Акопян зазначив, що Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України здійснює системну роботу в межах своєї компетенції щодо покращення соціального захисту та надання соціальних послуг ветеранам і членам їхніх сімей. Він поінформував, що в Україні функціонує мережа центрів життєстійкості, де ветерани війни та члени їхніх родин можуть отримати психологічну підтримку, психосоціальні послуги, соціальні консультації, а також допомогу з підготовки до повернення та реінтеграції. Центри працюють не лише безпосередньо з ветеранами, а й із членами їхніх сімей, допомагаючи їм підготуватися до повернення захисників із фронту через сімейні тренінги, психосоціальну підготовку та планування подальшого життя після служби.

Заступник директора департаменту – начальник відділу соціальної політики Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України Сергій Кучеренко поінформував про діяльність Міністерства оборони України у сфері реалізації ветеранської політики, зазначивши, що основні завдання відомства визначені Стратегією ветеранської політики та Стратегією формування системи повернення з військової служби до цивільного життя. Він зазначив, що у межах операційного плану Стратегії ветеранської політики Міністерство оборони України також бере участь у заходах, спрямованих на вдосконалення процедури встановлення статусу учасника бойових дій, забезпечення фізичного здоров’я та психологічної реабілітації ветеранів, а також розвиток військово-патріотичного виховання з метою підвищення рівня патріотизму та бойової готовності до захисту держави. Водночас Сергій Кучеренко наголосив, що для ефективного комплектування військових частин мотивованим особовим складом необхідно комплексно вирішити питання грошового забезпечення, забезпечення житлом та вдосконалення системи пенсійного забезпечення осіб, які звільняються з військової служби.

Заступник директора Департаменту реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості Альона Скорзова повідомила, що на сьогодні діяльність Державної служби зайнятості України у сфері ветеранської політики структуровано за двома ключовими напрямами – внутрішнім та зовнішнім. За її словами, внутрішня політика зумовлена тим, що в системі служби зайнятості працює значна кількість працівників, зокрема понад 200 осіб були мобілізовані, майже 40 вже повернулися до виконання службових обов’язків, а також є четверо загиблих Героїв. У зв’язку з цим було розроблено внутрішню політику, яка передбачає три основні сценарії: повернення працівника на попереднє робоче місце; працевлаштування на іншу посаду в системі служби зайнятості; а також адаптацію осіб, які вперше працевлаштовуються до служби. У межах цього підходу забезпечується допомога в адаптації, набутті необхідних навичок і подальшому професійному розвитку. Щодо зовнішньої політики, Альона Скорзова зазначила, що наразі діють ключові інструменти надання послуг ветеранам війни. Першим із них є грантові програми: з початку їх реалізації понад 800 ветеранів та членів їхніх родин уже отримали грантову підтримку. Другим напрямом є компенсація роботодавцям за працевлаштування ветеранів.

Заступник Голови правління Пенсійного фонду України Ірина Ковпашко поінформувала, що Пенсійний фонд України, забезпечує реалізацію законодавчо визначених соціальних гарантій для ветеранів. Основним напрямом діяльності є пенсійне забезпечення, зокрема призначення пенсій учасникам бойових дій, у тому числі дострокових пенсій за віком за наявності необхідного страхового стажу. Вона наголосила, що Пенсійний фонд України також здійснює призначення військових пенсій за вислугу років та по інвалідності, а у разі повторного проходження служби враховується додаткова вислуга та грошове забезпечення. Окремо було звернуто увагу на необхідність нормативного врегулювання різниці у розмірах військових пенсій, призначених у різні періоди. Також, вона звернула увагу на тре, що Пенсійний фонд України забезпечує виплату житлових субсидій, пільг на житлово-комунальні послуги, разової грошової допомоги до Дня Незалежності України, а також інших виплат, пов’язаних із нагородженням та особливими заслугами перед Україною.

Член ГО «Об’єднання родин Небесної Сотні» Галина Чопик наголосила, що ветеранська політика є важливою складовою державної підтримки Захисників і Захисниць України, однак не менш значущим залишається питання збереження пам’яті про загиблих. За її словами, суспільство має не лише ідентифікувати подвиги полеглих, а й системно залучати до цього процесу дітей та молодь. Вона повідомила, що за підтримки небайдужих людей було організовано конкурс пам’яті Юрія Чопика – її сина, доцента Івано-Франківського медичного університету, кандидата педагогічних наук, якого й досі з теплотою згадують студенти. Галина Чопик звернула увагу на недостатній рівень поваги до пам’яті загиблих і ветеранів у суспільстві, підкресливши, що без пам’яті немає майбутнього. Галина Чопик подякувала родинам загиблих, які власними зусиллями організовують заходи пам’яті, зазначивши, що без активної позиції батьків і близьких імена полеглих швидко зникають з публічного простору. Вона наголосила, що пам’ять не має завершуватися лише церемонією поховання.

Громадська спілка «Всеукраїнське громадське об’єднання родин загиблих та безвісті зниклих, учасників антитерористичної операції, ветеранів війни та активістів волонтерського руху «Крила 8 сотні», дружина загиблого Героя України Ірина Міхнюк зазначила що, ветеранська політика має охоплювати не лише ветеранів та їхні родини, а й родини загиблих Захисників і Захисниць України, а також родини померлих ветеранів. Вона підкреслила, що для родин загиблих ключовою проблемою є не відсутність допомоги як такої, а відсутність цілісної, зрозумілої та гарантованої системи підтримки. Окремо вона акцентувала на проблемах одноразової грошової допомоги, зокрема для родин загиблих із 2014 року, які опинилися в умовах зміни правил уже після втрати. Також було підкреслено відсутність автоматичного набуття статусу для родин загиблих, що призводить до тривалого очікування відповідних рішень. Ще однією системною проблемою було названо відсутність довгострокової державної психологічної політики для родин загиблих, особливо для дітей. За словами Ірини Міхнюк, нестача фахівців і протоколів психологічної допомоги у перші роки війни призвела до глибоких наслідків, які проявляються сьогодні у вигляді тривожності, депресивних станів, труднощів у навчанні та соціальної ізоляції.

Заступник начальника управління додержання прав військовослужбовців, поліцейських, ветеранів та членів їх родин Офісу Омбудсмана України Володимир Дятел наголосив на відсутності системності у реалізації ветеранської політики щодо родин загиблих Захисників і Захисниць України. За його словами, ключовим є вибудовування чіткого та послідовного маршруту підтримки родини від моменту отримання повідомлення про загибель до етапу відновлення морально-психологічного стану. Він акцентував увагу на тому, що діти є найбільш вразливою категорією серед родин загиблих і потребують особливої уваги з боку держави, яка наразі надається недостатньо.

Адвокат, Партнер АО «Globa&Globa», керівник «Всеукраїнська асоціація фізичної реабілітаційної медицини та курортології» Ірина Сисоєнко підкреслила, що адаптація та реабілітація ветеранів і їхніх родин мають здійснюватися в межах довгострокової системи, розрахованої не на місяці, а на роки. Така система повинна бути закладена в сучасному законодавстві, зокрема у нових законах та кодексі, який наразі напрацьовується. Окрему увагу Ірина Сисоєнко звернула на потенціал системи санаторно-курортного оздоровлення в Україні. Вона наголосила на необхідності внесення змін до законодавства з метою розширення фінансових можливостей таких закладів. Крім того, вона звернула увагу на доцільність впровадження європейського та натівського досвіду, зокрема програм адаптивного спорту, а також на необхідність формування нових стандартів послуг, забезпечення безбар’єрності та створення умов для залучення інвестицій у санаторно-курортну сферу.

Адвокат Андрій Потьомкін поінформував про проблеми функціонування Агентства з розшуку та менеджменту активів (далі – АРМА), створеного у 2015 році для управління арештованими активами корупціонерів і злочинців з метою наповнення державного бюджету. Андрій Потьомкін також наголосив, що значна частина арештованих об’єктів – житлова, комерційна нерухомість, санаторії та курорти могли б бути використані для розміщення внутрішньо переміщених осіб, реабілітації та відновлення ветеранів війни. Він також поінформував, що підтримує законопроект №14347 в якому пропонується передавати арештовані активи, якими управляє АРМА, у спрощеному порядку (без конкурсу, на підставі рішення Кабінету Міністрів України), визначеним Міністерством у справах ветеранів України підприємствам, установам, організаціям, з метою забезпечення житлом і відновлення (реабілітації) військовослужбовців, ветеранів війни, внутрішньо переміщених осіб та всіх постраждалих внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Голова Асоціації підприємців ветеранів АТО, учасник бойових дій Сергій Позняк повідомив, що було проведено чергове дослідження щодо ветеранського підприємництва. За його словами, ця сфера залишається найбільш поширеною серед дійсних військовослужбовців. Водночас, з огляду на розширення цільової аудиторії на членів сімей військових, зокрема родини загиблих Захисників і Захисниць України, кількість потенційних учасників ветеранського підприємництва може сягати мільйонів осіб. Він також наголосив, що питання ветеранського підприємництва та управління арештованими активами стосуються діяльності не лише Міністерства у справах ветеранів України, а й інших установ, зокрема АРМА.

Голова Громадського руху учасників АТО та громадян з тимчасово окупованої території «Нова нація», учасник бойових дій Микола Греков висловив низку критичних зауважень щодо стану державної політики у сфері підтримки ветеранів війни.

Голова ГО Гвардійського-військового товариства «Редюїт», полковник Роман Леонович позитивно оцінив роботу Міністерства у справах ветеранів України у частині функціонування застосунку «Ветеран.Про» у сегменті ветеранського спорту, відзначивши простоту реєстрації, автоматичне зарахування коштів і належне інформування користувачів. Водночас він наголосив, що аналогічні механізми не застосовуються для реалізації пільг, що, на його думку, є необґрунтованим та незрозумілим. Переходячи до ключової проблематики, Роман Леонович наголосив на дисбалансі між високим рівнем цифровізації процесів мобілізації та обліку військовослужбовців і відсутністю аналогічного підходу щодо ветеранів. За його словами, державні цифрові реєстри ефективно працюють у сфері військового обліку, однак після набуття статусу ветерана система фактично «перестає бачити» людину, що призводить до вимог паперових документів навіть у очевидних випадках, зокрема щодо осіб з інвалідністю внаслідок війни. Роман Леонович наголосив на необхідності створення єдиного цифрового контуру для ветерана, аналогічного існуючим державним сервісам у сфері оборони, який би дозволяв дистанційно реалізовувати всі права, пільги та преференції. Він підкреслив, що питання полягає не у відсутності технологій, а у необхідності консолідації вже наявних рішень у межах одного ефективного та зручного механізму.

Голова Громадської організації «Українська Валькірія» Дарина Требух підкреслила, що існує значна кількість ветеранів з інвалідністю І та ІІ груп та тяжкими психологічними розладами, які гостро потребують реабілітації та паліативного супроводу, зокрема ветеранів-внутрішньо переміщених осіб, які залишилися без житла та родини. Вона зазначила, що такі ветерани могли би проживати в інклюзивних містечках, що вже створені, замість перебування у лікарняних закладах.

У зв’язку з цим Дарія Требух запропонувала конкретні системні рішення:

створення єдиного державного реєстру паліативних та інклюзивних ветеранів на етапі госпіталю, лікувального закладу, під час проходження ВЛК;

автоматичне підключення механізму патронажу та супроводу, що усуває залежність від волонтерів і забезпечує координацію з санаторно-курортними закладами, інклюзивними містечками та громадськими ініціативами;

визначення відповідального органу, насамперед Міністерства у справах ветеранів України, яке має забезпечувати базові потреби ветеранів-осіб з інвалідністю, а не зосереджуватись виключно на другорядних заходах;

цифровізація процесів, що дозволить ветеранам не залишатися сам на сам зі своєю інвалідністю, пораненнями та паперовою бюрократією.

Заступник керівника Благодійного Фонду «Перемоги та Відновлення» Ольга Кітчук зазначила, що сучасна ветеранська політика в Україні перебуває на етапі постійного формування в умовах повномасштабної війни, що кардинально відрізняє її від попереднього досвіду. Кількість військовослужбовців, які вже набули або набудуть статусу ветерана, є безпрецедентною, а спектр їхніх потреб значно ширший, ніж передбачалося. Ключовим та найпроблемнішим напрямком ветеранської політики Ольга Кітчук визначила реабілітацію та збереження здоров’я. Вона наголосила на необхідності зміни логіки державної політики: реабілітація та медичний супровід не повинні починатися лише після демобілізації або отримання статусу ветерана війни. Ольга Кітчук запропонувала запровадити обов’язкові комплексні медичні огляди під час служби та після набуття статусу ветерана з регулярною фіксацією змін у стані здоров’я.

Голова Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» Олександр Вознюк наголосив на відсутності чіткого узгодженого плану дій між органами виконавчої влади у сфері захисту прав ветеранів, що ускладнює ефективну реалізацію державної політики. Одним із ключових питань він визначив працевлаштування ветеранів війни та створення умов для започаткування власного бізнесу, а також недостатній рівень інформування ветеранів війни і членів їхніх родин щодо наявних пільг, адвокаційних механізмів та порядку захисту прав. Олександр Вознюк повідомив про намір надати свої бачення та пропозиції, а також наголосив на необхідності створення єдиного центру або реєстру, який би не дублював функції міністерств, а реально забезпечував допомогу ветеранам і їхнім родинам. Ключовими залишаються питання надання податкових та інших пільг для інтеграції ветеранів у ринок праці, підтримки підприємницької діяльності та вирішення проблеми житлового забезпечення.

Адвокат Адвокатського об'єднання «Globa&Globa» Маріса Скуба наголосила на важливості формування державної політики інклюзивності щодо ветеранів війни, зокрема тих, які втратили кінцівки внаслідок війни. Вона зазначила, що попри наявність формальних гарантій права на працю, ветерани на практиці стикаються з дискримінацією, неадаптованими робочими місцями та неготовністю роботодавців брати відповідальність за працевлаштування осіб з інвалідністю. За її словами, в Україні досі відсутня культура інклюзивного спілкування з ветеранами, що потребує системного державного підходу, зокрема через освітні програми та виховання суспільства з раннього віку.

Голова Ради резервістів сухопутних військ України, ветеран, учасник бойових дій Іван Тімочко поінформував про діяльність Ради резервістів при командуванні Сухопутних військ ЗСУ як консультативно-дорадчого органу, що координує роботу рад резервістів при військових частинах. Він наголосив, що поряд із традиційними напрямами ветеранської політики необхідно враховувати потреби молодих ветеранів і тих, хто перебуває на етапі формування та самореалізації, зокрема студентів - учасників бойових дій, дітей загиблих Захисників, дітей ветеранів та внутрішньо переміщених осіб. У цьому контексті особливого значення набуває питання забезпечення житлом, зокрема доступу до гуртожитків під час здобуття стаціонарної освіти. Значну увагу Іван Тімочко приділив питанню реабілітації та абілітації, наголосивши на необхідності нормативного закріплення абілітації як складової державної політики. Також було підкреслено важливість формування культурного коду підтримки ветеранів поряд із розробкою нормативних актів у сфері соціальної політики. На його переконання, повага до ветеранів війни має формуватися на рівні суспільної культури з раннього дитинства.

Громадської організації «Героїв війни», учасник бойових дій, ветеран Микита Бачило наголосив, що найбільш болючим питанням на сьогодні залишається захист прав родин загиблих військовослужбовців і добровольців. За його словами, його організація постійно працює з такими родинами та стикається з проблемами отримання пільг, доступу до адміністративних і медичних послуг, зокрема через черги та відсутність належного супроводу. Микита Бачило наголосив, що родини загиблих військовослужбовців повинні мати право на окремі черги при отриманні адміністративних та медичних послуг нарівні з ветеранами війни.  Окрему увагу він приділив питанню санаторно-курортного лікування та довготривалої реабілітації. За його словами, лікування має носити постійний і системний характер, із закріпленням лікарів-реабілітологів, які супроводжуватимуть ветеранів протягом усього періоду відновлення.

Голова Робочої групи міжфракційного депутатського об’єднання  МФО  «Захист поранених, учасників і ветеранів війни та членів їх сімей» Станіслав Стойков наголосив, що ефективність сучасної ветеранської політики має оцінюватися не кількістю ухвалених рішень чи програм, а реальним шляхом, який проходить поранений військовослужбовець або ветеран після поранення, полону чи служби. За його словами, попри наявність чинного законодавства, військові та ветерани системно стикаються з бюрократією, байдужістю та відсутністю відповідальності, що проявляється у неправильному або несвоєчасному встановленні інвалідності, ігноруванні важких діагнозів, неможливості отримати статус УБД та переведенні до лікарень за місцем проживання. Він наголосив, що ключовою проблемою є не окремі лікарі чи посадові особи, а відсутність єдиної скоординованої системи супроводу. Медична допомога, ВЛК, встановлення інвалідності та надання статусу УБД існують як розрізнені процеси, внаслідок чого ветеран залишається сам на сам зі своїми проблемами. На його переконання, ветеранська політика має працювати автоматично, швидко та в інтересах людини, яка вже заплатила найвищу ціну за державу.

На завершення голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету, народний депутат України Анатолій Остапенко у своєму заключному слові наголосив, що ветеранська політика визначена одним із пріоритетів України, формується та реалізується як комплексна довгострокова державна політика у цій сфері із залученням органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій.  Нажаль, повномасштабна війна спричиняє велику кількість проблем, тому виникає реальна необхідність екстрених змін у підходах до організації надання як соціальної підтримки, так і працевлаштування, психологічній підтримці та  увіковічення пам’яті.

Засідання «круглого столу» стало важливою складовою обговорення сучасної ветеранської політики та виклики сьогодення, перспективи їх вирішення.

Деталі засідання «круглого столу» у відеозаписі за посиланням.