Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів заслухав доповідь т.в.п. Голови Рахункової палати, заступника Голови Рахункової палати Андрія Майснера щодо Звіту Рахункової палати про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на реалізацію заходів з реабілітації та реадаптації постраждалих учасників Революції Гідності, антитерористичної операції та відсічі збройної агресії проти України.

Предметом аудиту стали, зокрема, кошти державного бюджету, які в період з 2019-2022 роки спрямовувалися на заходи із психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації, забезпечення санаторно-курортним лікуванням постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.

Відповідно до результатів аудиту Рахункової палати, ефективного управління та використання цих коштів розпорядниками бюджетних коштів забезпечено не було. Більше того, за 2019–2022 роки не сформовано повного пакета послуг з реабілітації та реадаптації цієї категорії громадян, які позбавлені своєчасного і достовірного інформування про зміст послуг і порядок їх одержання. «І це ключова проблема, коли безпосередньо громадяни, які потребують і мають право за законом на отримання такого роду послуг, про це навіть не поінформовані.  При тому що частка ветеранів війни у складі постраждалих учасників є високою, - зауважив пан Майснер. - Це свідчить про те, що держава в особі уповноважених органів та установ не розробила і не реалізувала стратегії, тобто покрокового алгоритму, переходу громадян від військової служби до цивільного життя та не сформувала належної системи надання послуг з реабілітації та реадаптації за рахунок бюджетних коштів. Як наслідок, у 2019–2022 роках понад 83 тисяч постраждалих учасників не одержали якісних, доступних і безоплатних послуг з реабілітації та реадаптації».

Результати Звіту засвідчили неефективне управління Мінветеранів коштами бюджетної програми в умовах гострого бюджетного дефіциту під час воєнного стану. Зокрема, за результатами аудиту встановлено факти неефективного використання коштів державного бюджету на загальну суму 182,1 млн грн.

Однією з причин неефективного управління коштами бюджетних програмам, відповідно до висновків Рахункової палати, стала відсутність механізму обрахунку потреби в бюджетних коштах на відповідну мету, неналежний облік реальних потреб постраждалих учасників, неврегулювання вимог щодо надання послуг з реабілітації та реадаптації, незабезпечення підзвітності та контролю за діяльністю і витрачанням бюджетних коштів розпорядниками нижчого рівня.

Не досягнуто, відповідно, і мети Державної цільової програми з медичної, фізичної реабілітації та психосоціальної реадаптації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, на період до 2023 року. Нормативно-правове забезпечення реалізації завдань і заходів Державної цільової програми протягом 2019–2022 років було недосконалим і суперечливим. Тож, показники Державної цільової програми щодо кількості постраждалих учасників, що мали одержати послуги з психологічної реабілітації, соціальної та професійної реадаптації та санаторно-курортного лікування, виконано загалом лише на 67,4 відсотка.

«Невиконання – на 32,6%, тобто понад третину. Так, послуги із соціальної та професійної адаптації отримали 12007 постраждалих учасників із 14030 запланованих, із санаторно-курортного лікування – 22434 постраждалі учасники із 52978 запланованих, - повідомив т.в.п. Голови Рахункової палати. - При цьому послуги з психологічної реабілітації, передбачені попередньо для 70577 постраждалих учасників, у стаціонарі взагалі не надавалися. Їх замінено послугами з психологічної допомоги, яку було надано 19795 особам. Але ж реабілітація і допомога мають велику різницю». 29,1 тисяч осіб не змогли скористатися послугами із санаторнокурортного лікування. Більшість з людей не знали про відповідну, встановлену чинним законодавством, можливість.

Рахункова палата також відзначає, що Мінветеранів не забезпечено ефективного управління діяльністю підвідомчих Центрів соціально-психологічної реабілітації населення, у результаті ці установи надають психологічну допомогу іншим категоріям громадян, що не узгоджується з цільовим призначенням Центрів і не забезпечує досягнення мети Державної цільової програми, згідно з якою діяльність Центрів – один із засобів вирішення питань психологічної реабілітації та соціальної реадаптації ветеранів війни та прирівняних до них категорій учасників. 

До того ж, за даними Рахункової палати, Мінветеранів не володіло актуальною інформацією про контингент постраждалих учасників, види та обсяги послуг, яких вони потребують на практиці. За чотири роки реалізації завдань і заходів Державної цільової програми Мінветеранів як її державним замовником та координатором, не створено належного методичного підґрунтя для надання постраждалим учасникам якісних послуг із психологічної реабілітації, які б забезпечували відновлення або компенсацію втрачених психічних функцій.

Водночас, на думку Голови Комітету Галини Третьякової, основною причиною системних недоопрацювань Мінветеранів є неналежна координація взаємодії між центральними органами виконавчої влади, які є дотичними до процесу реабілітації та реадаптації постраждалих учасників Революції Гідності, антитерористичної операції та відсічі збройної агресії проти України. Мова в першу чергу йде про Міністерство оборони України та Міністерство охорони здоров’я України. За її словами, потрібно пам’ятати про розмежовування функції, щоб не дублювати дії та бюджети в частині надання послуг військовослужбовцям, ветеранам та іншим категоріям громадян. «Мінвет має створити всі необхідні порядки та нормативно - правові акти для того, щоб ситуація щодо неефективного використання або економії на наших ветеранах в 2023 році не було», - резюмувала очільниця Комітету.

За словами Андрія Майснера, на результати аудиту Рахункової палати вже відреагував Кабінет Міністрів України, який, зокрема, доручив Мінветеранів удосконалити Положення про Міністерство в частині покладених завдань і функцій в сфері психологічної реабілітації ветеранів війни, а також розробити та затвердити з урахуванням кращого міжнародного досвіду стандартів надання ветеранам та прирівнаним до них осіб послуг з психологічної реабілітації. Міносвіти і МОЗу доручено розробити та подати на затвердження стандарти підготовки клінічних психологів.

Заступник Міністра у справах ветеранів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тетяна Калита також запевнила Комітет, що Мінветеранів вживає всіх належних заходів в частині виконання рекомендацій Рахункової палати. Зокрема, в планах Міністерства – підготувати проект Постанови КМУ «Про затвердження Державного стандарту надання послуг з психологічної допомоги ветеранам війни та прирівняним до них особам», а також стандарт надання послуг центрами соціально-психологічної реабілітації населення, які належать до сфери управління Мінветеранів.

Водночас народні депутати України – члени Комітету висловили незадоволеність процесом реалізації ветеранської політики загалом, що є не припустимим явищем особливо під час дії воєнного стану. Перший заступник Голови Комітету Михайло Цимбалюк та член Комітету Юлія Тимошенко гостро підняли питання відповідальності за виявлені Рахунковою палатою порушення і нерезультативне, неекономне та з порушенням вимог законодавства використання коштів державного бюджету.

Голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Анатолій Остапенко запропонував через місяць заслухати доповідь безпосередньо Міністерки у справах ветеранів України Юлії Лапутіної про стан виконаних пропозицій Рахункової палати, що були напрацьовані за результатами проведеного аудиту. 

Обговорюючи потреби ветеранів в сфері реабілітації, Голова підкомітету з питань реабілітації ветеранів Ірина Никорак наголосила на необхідності сформувати єдиний реєстр закладів в Україні, що можуть надавати послуги лікування та реабілітації (зокрема, психологічної) військовослужбовців та ветеранів, затвердивши його відповідною Постановою Уряду. «Я отримую сотні повідомлень від ветеранів і діючих військовослужбовців, які приїжджають у відпустку і можуть самостійно профінансувати для себе певні послуги і допомоги. Пишуть дружини військовослужбовців. Вони запитують перелік відповідних закладів. Вони не мають доступу до цієї інформації. На сайтах центральних органів виконавчої влади вона також відсутня», - висловила обурення пані Никорак. Представники Мінветеранів пообіцяли розпочати роботу над створенням відповідного реєстру.

В свою чергу члени Комітету Тетяна Циба та Тарас Тарасенко вважають за необхідне врегулювати на законодавчому рівні процес надання психологічної допомоги в Україні. «Потрібно врегулювати види та рівні послуг в сфері психічного здоров’я. Також потрібно затвердити стандарти надання реабілітації. Це дозволить зробити якісні послуги в регіонах», - зауважив пан Тарасенко.

Голова Комітету Галина Третьякова повідомила, що узагальнені Рекомендації Комітету за підсумками розгляду Звіту Рахункової палати будуть затверджені на найближчому засіданні Комітету.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Новини комітетів”

23 червня 2024 19:06
23 червня 2024 18:55
21 червня 2024 16:32
21 червня 2024 16:04
21 червня 2024 15:30
21 червня 2024 15:08
21 червня 2024 14:57
21 червня 2024 14:47
21 червня 2024 14:19
21 червня 2024 13:08