15 лютого 2023 року відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, під час якого було схвалено Рекомендації учасників слухань у Комітеті на тему:  «Вплив розмірів прожиткових мінімумів на стан соціального захисту громадян України, особливо пенсіонерів, осіб з інвалідністю в Україні та дітей до 18 років».

У Комітеті зазначали, що військова агресія росії проти України призвела не лише до трагедії втрат життів українців, масштабної руйнації виробничого потенціалу та соціальної інфраструктури, зростання державного боргу, але і спровокувала нові форми раптової бідності. Знизилися доходи та рівень життя громадян, основним показником яких є прожитковий мінімум - базовий соціальний стандарт для обґрунтування розміру мінімальної пенсії за віком, надання державної соціальної допомоги та регулювання оплати праці, а також інших доходів населення. Комітет вкотре наголошує, що проблема невідповідності затвердженого у Державному бюджеті України прожиткового мінімуму його реальній величині (відмінність складає в середньому 2,5 рази) вимагає термінового вирішення.

Учасники слухань у Комітеті визнавали, що підхід до розрахунку та застосування прожиткового мінімуму має бути змінено. Водночас, на їх думку, до питання удосконалення визначення та застосування показника прожиткового мінімуму потрібно підходити комплексно, враховуючи фінансові можливості держави. 

«Обговоривши детально вплив розмірів прожиткових мінімумів на стан соціального захисту вразливих категорій населення нашої країни, особливо під час дії воєнного стану в Україні, учасники слухань напрацювали низку рекомендацій Уряду», - повідомив перший заступник Голови Комітету Михайло Цимбалюк.

Зокрема, учасники слухань у Комітеті рекомендували Кабінету Міністрів України:

 після припинення чи скасування воєнного стану з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного бюджету й оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах опрацювати питання підвищення розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати на 2023 рік;

 сприяти підвищенню сукупного доходу громадян з урахуванням всіх видів державної соціальної підтримки до рівня фактичного розміру прожиткового мінімуму;

 удосконалити за участю сторін соціального діалогу та громадськості методологію визначення прожиткового мінімуму з урахуванням міжнародних стандартів та міжнародного досвіду;

 з метою комплексного перегляду системи соціального захисту  населення та кодифікації законодавства у цій сфері, перезавантаження системи соціальної підтримки, що базуватиметься на принципах надання соціальних виплат і соціальних послуг з урахуванням змін у підходах щодо моделі фінансування соціальної сфери, розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект Соціального кодексу.

Про хід виконання Рекомендацій (текст яких найближчим часом буде опубліковано за посиланням: https://komspip.rada.gov.ua/documents/sluhannja/recommend-kom/) Уряд має поінформувати Комітет до 01 червня 2023 року.

Працюючи відповідно до порядку денного засідання Комітету, за підсумками розгляду проекту Закону про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордон за реєстр. № 2365 народні депутати України – члени Комітету прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України схвалити текст порівняльної таблиці до законопроекту з урахуванням озвучених пропозицій народних депутатів України та прийняти його у другому читанні та в цілому як Закон.

Законопроект передбачає відміну ліцензування діяльності суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. В той же час пропонується запровадити декларативний принцип ведення такої діяльності, відповідно до якого суб’єкти господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, включаються до переліку суб’єктів господарювання за поданою ними декларацією. Відповідна практика існує, зокрема, в сусідній Польщі. При цьому, на Міністерство економіки України покладається обов’язок ведення переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, який має бути відкритим для всіх. Контроль за діяльністю таких суб’єктів господарювання покладено на Державну службу України з питань праці.

Проект Закону також передбачає запровадження адміністративної відповідальності за здійснення суб’єктом господарювання діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без включення до вищевказаного переліку, а також за стягнення з громадян будь-яких гонорарів, комісійних, винагород, інших видів оплати послуг з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном. Отримувати винагороду за свою роботу посередники зможуть тільки від роботодавців, які замовляють їхні послуги.

У разі прийняття Верховною Радою України зазначеного законопроекту, суб’єкт господарювання буде зобов’язаний надати громадянину до його виїзду для працевлаштування за кордоном наступні дані:

проект трудового договору (контракту), завірений іноземним роботодавцем;

інформацію у письмовій формі про права та гарантії, які йому надаються за трудовим договором (контрактом), передбачені законодавством України та законодавством держави місцезнаходження роботодавця;

контактні дані консульських установ України у державі перебування.

Одержання інформації та проекту трудового договору (контракту) підтверджується письмовим (електронним цифровим) підписом громадянина. Зазначені документи зберігаються у суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом п’яти років.

Серед іншого компанія-посередник у працевлаштуванні за кордоном повинна буде вести облік громадян, які за його посередництва працевлаштовані за кордоном та подавати до Міністерства економіки звітність про здійснення діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Автори законодавчої ініціативи зазначають, що вільний рух людей з метою працевлаштування є загальносвітовою тенденцією. Цей етап вже фактично пройдений країнами центральної та східної Європи, у яких така лібералізація вже відбулася у межах розширення Євросоюзу та зникнення кордонів для переміщення.

Під час засідання народні депутати України - члени Комітету також обговорили підготовлений до другого читання проект Закону про виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю, завдану спричиненими військовою агресією проти України пораненням або загибеллю під час проходження публічної служби, виконання обов’язків на об’єктах критичної інфраструктури та здійснення професійної журналістської діяльності за реєстр. №7353.

Розглянувши порівняльну таблицю до проекту Закону за реєстр. №8032, члени Комітету рекомендували робочій групі доопрацювати законопроект з урахуванням зауважень, висловлених народними депутатами України, центральними органами виконавчої влади під час засідання Комітету.