Шановний пане Голово Верховної Ради України, шановні пані та панове депутати, шановні присутні! Сьогодні я була в Ірпені та Бородянці й бачила цей жах, який спричинила російська армія. У мене в думках було одне питання, яке вони мали право завдати вам такої шкоди, як вас так могли образити? Немає жодної нормальної відповіді. Якщо все йшло би за планом володимира путіна, сьогодні ваша країна була би під владою окупаційних військ, а в Києві правив би маріонетковий уряд, котрим керував би кремль. План володимира путіна провалився. Натомість зараз я звертаюся до вас, представників Українського народу, обраних шляхом вільних і демократичних виборів, звертаюся до великого народу великої держави. У передмісті Києва я побачила «трагічні сувеніри» путінської фантасмагорії, уяви про світ, які існують лише в думках тих, хто не вірить у свободу людини, тих, хто не вірить у право народу та країни обирати власний шлях і свою долю. Думках, які є небезпечними не лише для України, а й для всього демократичного світу.
Шановні присутні, реальність очевидна, росія вже давно веде війну проти українців. Конфлікт не почався з варварського ракетного удару похмурого лютневого ранку 2022-го року. Він почався задовго до того з масової пропаганди, яка заперечувала вашу державність, вашу національну та культурну ідентичність, вашу мову. Дегуманізація українців та українок була розпочата задовго до того, як російські солдати скоїли воєнні злочини у Бучі чи Маріуполі, задовго до того, як «зелені чоловічки» та «іх там нєт» вторглися у Крим і Донбас у 2014 році. Реальність така, що за всі ці вісім років ми як Захід не зробили достатньо, щоби зупинити москву. Багато хто думав, що їм вистачить Криму, що росія вдовольниться частиною Донбасу. Словаки дуже добре знають такий сценарій. Адольф Гітлер заповідав світові на початку Другої світової війни, що Чехословаччина, вільна та демократична, не є частиною його плану щодо нової Європи. Він агресивно захопив нашу територію, поки наші союзники на Заході закривали на це очі. Вони гадали, що Мюнхенською угодою посіяли мир, проте насправді не відвернули війну, котра знищила мільйони наших життів і життя людей і вашої країни.
Із 24 лютого 2022-го року стало ясніше ясного, що шмат території Донбасу чи Криму путіна не цікавить. Він прагне знищити Україну, тому що ви інші. Ви будували відкрите суспільство та економіку, зміцнювали правову державу, боролися з корупцією. Своїм способом життя ви щодня доводили, що більше не хочете мати нічого спільного з «гомосовєтікус». Один із власних пропагандистів путіна на вашу адресу сказав: «Ви — антиросія».
Дорогі українці, дорогі українки! Сьогодні ви захищаєте свою країну, своє життя, своє майбутнє та своє право ухвалювати рішення самостійно. Ви захищаєте право та правила, які гарантували нашому континенту десятиліття миру, правила, які сьогодні зримо топче російська федерація. Своєю боротьбою ви захищаєте й нас, і ми дякуємо вам за це, ваша війна справедлива й оборонна. У цій війні весь демократичний світ на вашому боці й не лише риторикою, яку ви вже давно слухаєте, зараз настав час дій.
Ми, як ваш сусід, відчуваємо прямі наслідки російської агресії проти вас, ми не закриваємо очей. Ми сьогодні входимо у ряд країн, які, з огляду на кількість населення, допомагають найбільше. Ми не можемо воювати разом із вами зі зброєю в руках, але хочу сказати, що ми можемо зробити та що робимо. По-перше, ми подбаємо про тих із вас, кому внаслідок війни довелося виїхати за кордон, про ваших дружин і дітей, доти, доки їм це буде потрібно.
Я пишаюся потужною хвилею солідарності своїх співгромадян. У перші дні вторгнення я на нашому спільному кордоні привітала ваших громадян і бачила наслідки пекла, яке путін створив на вашій землі. Я бачила страх, біль, але й велику рішучість в очах тих, кому ми давали притулок.
Хочу запевнити вас, що страх зникає, ми допомагаємо їм вгамувати їхній біль, проте незламність завжди присутня. Ваші близькі, жінки, матері, бабусі, діти думають про вас і моляться за вас. Вони вірять, що незабаром зможуть повернутися до вільної країни.
По-друге, ми знаємо, що окупантів із вашої країни не виженуть наші пакунки з ліками та продуктами. Вашим захисникам потрібна військова техніка та спорядження, тому ми допомагаємо та будемо допомагати й у цьому напрямі.
Нещодавно це була системи оборони С-300, розмінувальна техніка та боєприпаси, незабаром будуть гаубиці Zuzana. Про це ми також говоримо й із нашими партнерами та союзниками, що Україні потрібна не лише гуманітарна, але військова допомога.
По-третє, ми не будемо стуляти рота, не будемо мовчати, коли росія чинить воєнні злочини на очах усього світу. Я бачила сьогодні, що залишили після себе російські окупанти у передмісті Києва. Місяць тому вашій прокуратурі та експертам почали допомагати судові експерти та поліцейські зі Словаччини. Я знаю, що документування злочинів, які росія скоїла в Україні, не поверне вам ваших близьких. Але це дасть змогу розповісти всьому світові, що сталося, та обвинуватити тих, хто це все спричинив.
По-четверте, ми також допоможемо вам в експорті зерна та інших товарів, які сьогодні режим путіна цинічно конфіскує або блокує в українських портах. Він сподівається, що це ще більше зламає вас економічно та послабить рішучість вільного світу санкціонувати агресію росії, погрожуючи глобальним дефіцитом продовольства.
Проте він досяг протилежного, сьогодні весь світ бачить, хто шантажує та на кого нападають. Наша рішучість допомогти вам не зменшилася, а навпаки зросла.
Пані та панове, багато наших матерів і батьків досі пам'ятають вторгнення радянських військ до Чехословаччини у 1968-му році. Тоді приїхали танки, щоби задушити наші зусилля, спрямовані на гуманізацію та демократизацію тоталітарного режиму. Того часу весь цивілізований світ засудив це вторгнення. У багатьох великих містах відбулися масові демонстрації, проте світ зробив мало, щоби щось змінити. Демонстранти були також і на червоній площі у москві, вісім хоробрих тоді виступали проти окупації Чехословаччини зі словами: «За нашу і вашу свободу».
Сьогодні за вашу та нашу свободу ми не лише стоїмо на багатьох площах великих міст, але ми допомагаємо й допоможемо вам, щоби не допуститися такої ж помилки, яку допустив світ у 1968-му році.
Ми з вами, ви близькі нам. Понад сто років тому: на початку Першої світової війни неподалік на Софійській площі перша чеська дружина склала урочисту присягу, до якої згодом долучилися словаки. Проживали вони у Михайлівському монастирі, навчання проходили на Володимирській гірці, ваша столиця була підвалинами нашого чехословацького руху опору, хоча тодішні можновладці не сприймали це серйозно. І знаєте, що сталося? З невеликої дружини під правильним командуванням зродилась армія легіонерів — із 1918 по 1919 рік вона контролювала всю Транссибірську магістраль, тримала під контролем всю радянську росію та здобула міжнародний «респект». Сьогодні нашу велику шану заслуговують ваші захисники та ви всі.
Дорогі українки, дорогі українці! Я вірю, що ваша країна переможе у цій війні, і росія має заплатити за свою величезну помилку.
Тих, хто сьогодні закликає припинити військову допомогу Україні, закликає до вашої капітуляції, тих, хто вважає, що примирення можливе навіть без виведення російський військ, нічому не навчила історія — 1938, 1968 чи 2014 роки.
А тим, хто сьогодні закликає до збереження обличчя володимира путіна, рекомендую прочитати біографічну книгу про нього з назвою «Чоловік без обличчя».
Шановні пані та панове депутати! Сьогодні продовжуються дебати щодо того, чи надати або не надавати Україні статус країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу. Відповідь для нас і для вас зрозуміла. Україна належить до Європейського Союзу та буде його частиною. Словаччина та я особисто зробимо все, щоби це сталося якнайшвидше, і я продовжуватиму говорити про це з нашими європейськими лідерами.
Ми будемо допомагати вам на шляху відновлення. Коли закінчиться цей жах, Україна знову процвітатиме так, як сьогодні поміж зруйнованих будинків у Бородянці чи Бучі цвітуть квіти.
Ніколи не потрібно вести перемовини з почуттям страху, але ми не допустимо, щоби страх перешкоджав нам вступати у перемовини. Усі ми бажаємо миру, а ви, українці, цього бажаєте найбільше. Словаччина підтримуватиме всі зусилля щодо мирного врегулювання війни, яку розпочала росія. Але лише за умов, які визначите ви самі, — народ, на якого напали, Український народ, який героїчно захищається.
Ми й надалі підтримуватимемо вас, щоби ви були якомога сильнішими у цих перемовинах.
Як казав ваш відомий поет Тарас Шевченко: «Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!»
Фото: Андрій Нестеренко, Вадим Сарахан