Відкриваючи слухання, голова Комітету Микола Мартиненко, зокрема, зазначив: "Постійна загроза з боку Росії застосовувати для досягнення політичних цілей "енергетичну зброю" у формі обмеження поставок та транзиту газу - серйозний виклик не лише для України, але й для енергетичної безпеки ЄС. Саме тому реформування енергетики України в контексті інтеграції до ЄС має відбуватися досить ефективно, включаючи послідовність реформування всієї енергетики, а не її частин, оптимізацію часових рамок".
За словами виступаючого, поширення європейських енергетичних стандартів на українське законодавство здатне суттєво підвищити стійкість України до спроб політизувати міждержавні відносини у сфері енергетики, а приєднання до загальноєвропейського ринку - зменшити непрозорість внутрішніх енергетичних ринків.
М.Мартиненко наголосив на тому, що протягом року, з часу попередніх комітетських слухань на цю ж тему, Верховною Радою прийняті важливі закони, які регулюють життєзабезпечення та розвиток енергетичного комплексу України, зокрема: про реформування газотранспортної системи держави та про засади функціонування ринку електричної енергії України, який спрямований на реформування ринку електроенергії на конкурентних засадах. "Планується, що вступ Закону в дію буде поступовим – з 2016 року ринок має запрацювати в пілотному режимі, з 2017 року – повноцінно. Разом із тим, політики й експерти визнають, що для практичної реалізації ринкових правил Закон потребує певних змін - зокрема, щодо фонду вартісного дисбалансу, які наразі напрацьовуються",- сказав народний депутат.
Він також звернув увагу присутніх на те, що важливим для імплементації директив ЄС в галузі функціонування ринку природного газу є його лібералізація. На сьогодні ринок природного газу в Україні залишається сегментованим як з боку постачальників, так і з боку споживачів. В квітні цього року Секретаріатом Енергетичного Співтовариства розроблений новий законопроект про засади функціонування ринку природного газу. Він містить низку положень, що стосуються імплементації Третього енергетичного пакету. Комітет дякує за ці кроки і також готовий долучитися до цього процесу.
На думку голови Комітету, пріоритетним залишається питання адаптації українського законодавства до енергетичного законодавства ЄС у сфері нафтової галузі. "Необхідно найближчим часом розробити нормативно-правову базу щодо створення та підтримання резервів нафти та нафтопродуктів на рівні, достатньому для забезпечення внутрішнього споживання протягом не менше 90 днів, за рахунок учасників ринку і без залучення коштів державного бюджету",- сказав він.
М.Мартиненко зазначив також, що особливого значення набуло ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів в Україні, враховуючи їх дефіцит. "Минулого року до Верховної Ради був поданий відповідний законопроект, який в лютому цього року відкликаний у зв’язку зі зміною уряду. Тому перед нами стоїть завдання терміново напрацювати новий проект закону".
Голова парламентського Комітету також підкреслив, що розвиток енергетичної галузі "слід зробити гнучким, щоб скористатися перевагами енергоефективних технологій, оскільки в країні вкрай низька ефективність більшої частини існуючого фонду будівель і промислових об’єктів. Оздоровлення енергетичної галузі покликано стати першим кроком для оздоровлення та зростання економіки країни в цілому".
Народний депутат наголосив на тому, що роль парламентів країн-членів Енергетичного Співтовариства постійно зростає. "В червні цього року секретаріатом Енергетичного Співтовариства було організовано другу зустріч парламентаріїв держав – членів Енергетичного Співтовариства – друзів Спільноти. Під час заходу обговорювалися питання поточного стану гармонізації нормативно-правової бази країн-членів Енергетичного Співтовариства до директив та регламентів ЄС в газовій та нафтовій галузях, сфері електроенергії, відновлювальних джерел енергії, енергоефективності, навколишнього середовища та питаннях участі громадськості у прийнятті планів та програм, що розробляються в рамках директив Енергетичного Співтовариства. Представники нашого Комітету також брали участь у цій зустрічі".
М.Мартиненко також нагадав присутнім, що мережею парламентських комітетів, яка об'єднує членів парламенту з Албанії, Боснії і Герцеговини, Косово, Македонії, Чорногорії та Сербії у Будві 6-7 вересня цього року була організована конференція під назвою "Парламентський контроль енергетичної політики та інвестицій в енергетику в країнах Західних Балкан". Під час цієї конференції парламентарії закликали до створення Парламентської асамблеї Енергетичного Співтовариства, яка дозволить об'єднати зусилля членів парламентів Договірних Сторін Енергетичного Співтовариства і членів Європейського парламенту.
За словами учасників обговорення, як і рік тому, зобов’язання за директивами, що віднесені до Другого енергетичного пакету, імплементація якого мала відбутися до 1 січня 2012 року, виконані частково. Не визначені терміни імплементації Третього енергетичного пакету, більшість положень якого країни Енергетичного Співтовариства зобов’язалися впровадити до 1 січня 2015 року. Більшість рекомендацій, які були схвалені учасниками Комітетських слухань на цю ж тему, що відбулися в жовтні 2013 року, через об’єктивні і суб’єктивні причини виконані не були.
Наголошувалося також, що сьогодні перед державою постали нові виклики, які пов’язані з військовою агресією проти України, включаючи і загрозу енергетичній безпеці.
Актуальним залишається посилення дієвого контролю з боку центральних органів виконавчої влади за виконанням заходів у рамках Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.
На думку учасників слухань, попри прийняття у серпні цього року Верховною Радою Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи управління Єдиною газотранспортною системою України", який розширює коло операторів з управління газотранспортною системою України, порядок доступу до неї у частині недискримінаційного доступу до газопроводів, механізмів розподілу пропускної спроможності, фізичного балансування, резервування потужностей потребує подальшого удосконалення у відповідності до вимог Енергетичного Співтовариства.
Зазначалося також, що пріоритетним залишається питання адаптації українського законодавства до енергетичного законодавства ЄС у сфері нафтової галузі. Необхідно найближчим часом розробити нормативно-правову базу щодо створення та підтримання резервів нафти та нафтопродуктів на рівні, достатньому для забезпечення внутрішнього споживання протягом не менше 90 днів, за рахунок учасників ринку і без залучення коштів державного бюджету.
За словами виступаючих, прискорення приєднання України до енергосистеми ENTSO-E, як умови подальшого відкриття ринків і транскордонної передачі електроенергії, є важливим кроком у напрямі гармонізації правил експорту електроенергії відповідно до положення Регламенту №1228.
За підсумками обговорення та для забезпечення виконання зобов’язань України, взятих за Протоколом про приєднання України до Енергетичного Співтовариства, учасники слухань запропонували низку рекомендацій. Зокрема, на думку виступаючих, доцільно було б запропонувати Кабінету Міністрів:
враховуючи виклики і загрози сьогодення, провести актуалізацію стану виконання Україною зобов’язань, взятих відповідно до Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, і за її результатами спільно з виконавчими органами Енергетичного Співтовариства опрацювати чітке закріплення термінів імплементації цих зобов’язань та посилити контроль за їх виконанням;
вдосконалити координацію дій центральних органів виконавчої влади, відповідальних за розробку нормативно-правових актів, на виконання вимог Енергетичного Співтовариства;
запровадити конкретні механізми співпраці з експертами Енергетичного Співтовариства в процесі імплементації законодавства України до вимог Енергетичного Співтовариства в рамках Меморандуму про взаєморозуміння, підписаного у лютому 2014 року.
Було підтримано також рекомендацію звернутися до Кабінету Міністрів з пропозицією доручити відповідним міністерствам та відомствам наступне.
В сфері електроенергетики:
прискорити виконання заходів щодо інтеграції Об’єднаної електроенергетичної системи України до Союзу центральноєвропейської електричної мережі відповідно до вимог Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E);
здійснити доопрацювання Закону "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" відповідно до зауважень та пропозицій Енергетичного Співтовариства, зокрема, в частині недопущення перехресного субсидіювання;
доопрацювати законодавство в сфері забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел, зокрема щодо зменшення місцевої складової, нестандартного приєднання до електричних мереж та скорочення субсидування для покриття різниці у тарифах.
В нафтогазовій сфері:
продовжити розробку нормативно-правових актів з метою імплементації Директиви 2009/73/ЕС про спільні правила внутрішнього ринку природного газу та Регламенту №715/2009 про умови доступу до мереж транспортування природного газу;
прискорити розробку законодавства щодо мінімальних запасів нафти та/або нафтопродуктів, впровадити заходи, спрямовані на створення та використання стратегічних запасів нафти;
опрацювати питання розробки нового законопроекту про засади функціонування ринку природного газу, який відповідає вимогам Третього енергетичного пакету.
розпочати розроблення проекту Закону України про LNG-термінал.
В сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики - забезпечити належну роботу та контроль щодо імплементації законодавства ЄС у сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики, що випливають із зобов’язань України за Договором Енергетичного Співтовариства, включаючи розробку законопроекту про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів в Україні,
В сфері охорони довкілля:
забезпечити прийняття державних стандартів стосовно граничного вмісту сірки у певних видах рідкого палива та вимоги до вмісту сірки у важких мазутах, суднових видах палива й дизельних мазутах, відповідно до Директиви 1999/32/ЕС;
прискорити прийняття Концепції Державної цільової програми обмеження викидів деяких забруднюючих речовин в атмосферу з великих спалювальних установок.