Законопроект (реєстр. №2519) передбачає внесення змін до законів України "Про енергозбереження", "Про Єдиний митний тариф", "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про електроенергетику". Законопроект спрямований на зменшення податкових зобов'язань підприємств, що здійснюють розробку та впровадження енергозберігаючих технологій.
Проект передбачає запровадження Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів.
Автори законопроекту вважають, що державна політика у сфері енергетики та промислового виробництва повинна базуватися та здійснюватися на принципах використання новітніх енергозберігаючих технологій, безперебійного постачання та ощадливого використання енергоресурсів.
Зокрема, цього планується досягти шляхом звільнення від оподаткування ПДВ операції із ввезення платниками податку, які включені до Державного реєстру підприємств, що займаються розробкою та використанням енергозберігаючих заходів, на митну територію України сировини, матеріалів, предметів, устаткування та комплектуючого обладнання в рамках програми енергозбереження, якщо ці товари потрібні платнику податку для власного виробництва та такі товари не виробляються на території України, або якщо ті, що виробляються, не відповідають сертифікаційним вимогам міжнародних класифікаційних товариств. Перелік та обсяги зазначених товарів мають встановлюватися Кабінетом Міністрів України.
Щодо висловлених зауважень про можливі втрати місцевих та державного бюджетів, доповідач від імені авторів член Комітету В.Поляков зазначив, що заміна застарілого енергоємного обладнання на сучасне дозволить досягнути економії у розмірі 6.5 млрд. гривень, в той час як втрати бюджету становитимуть лише 900 мільйонів гривень. Одночасно це призведе до збільшення виробництва металу у кілька разів.
Крім того, як зазначив В.Поляков, введення даної законодавчої ініціативи дозволить досягти економії природного газу у розмірі 5.5 млрд. кубічних метрів.
Голова Комітету В.Заплатинський, підсумовуючи, зазначив, що Комітет підтримає законопроект до другого читання лише за наявності аналітичної записки від Міністерства фінансів із підтвердження наведених даних щодо економічної доцільності прийняття законопроекту.
Автори законопроекту висловили готовність врахувати всі висловлені зауваження та пропозиції при підготовці законопроекту до другого читання.