Парламентські слухання на тему: «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави» мають визначити, які завдання є головними сьогодні для підтримки наукової галузі. На цьому наголосив Заступник Голови Верховної Ради України Руслан Кошулинський, відкриваючи слухання у середу.
Р.Кошулинський повідомив, що ініціатором проведення слухань виступив Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти. При цьому він звернув увагу на широку зацікавленість до тематики парламентських слухань з боку профільних Комітетів Верховної Ради України, зокрема, з питань аграрної політики та земельних відносин, з питань промислової та інвестиційної політики, з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, з питань охорони здоров’я, з питань соціальної політики та праці.
Він повідомив, що до участі в слуханнях запрошено народних депутатів України, керівників Уряду, представників Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони, національних академій наук, керівників і представників місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі науки, працівників наукових установ, вищих навчальних закладів, наукових кіл і громадських організацій.
Р.Кошулинський констатував, що впродовж останніх двадцяти років у державі фактично відсутній запит на наукові дослідження і високотехнологічні розробки. «Це свідчить про те, що держава практично не надає реальних пріоритетів цьому напрямку, а наука існує за залишковим принципом фінансування, адже у державному бюджеті на 2014 рік на науку заплановано виділити 0,27% ВВП, що є найнижчим показником за всі часи існування України. І це при тому, що у Законі України «Про наукову та науково-технічну діяльність» закладена норма щодо витрат на науку в розмірі 1,7% від ВВП», - зазначив він.
Заступник Голови Верховної Ради проаналізував причини кризового стану наукової сфери. Він зазначив, що її фактично залишено без уваги держави, система державного управління науково-технічною сферою є неефективною, в Україні відсутні дієві механізми довгострокового та середньострокового прогнозування і планування соціально-економічного розвитку держави, застарілою є технологічна бази науки та бракує коштів для приведення її у відповідність до сучасних вимог.
Водночас, наголосив Р.Кошулинський, вітчизняна наука ще зберігала свій потенціал для вирішення складних і необхідних суспільству завдань у сфері математики, механіки, інформатики, фізики, хімії, фізіології та медицини. Україна має сучасні технології в області ракетобудування, літакобудування, суднобудування, електрозварювання, і, насамкінець, ми маємо розробки в сфері військово-промислового комплексу, сказав він.
«Тому час приймати кардинальні рішення, а сьогоднішня розмова дасть можливість законотворцям знайти відповіді на запитання - які завдання є головними сьогодні для підтримки наукової галузі, які бар’єри треба забирати, яким повинно бути ставлення до науки з боку органів влади», - сказав він, зазначивши, що від швидкого та ефективного вирішення накопичених проблем залежить і економічний розвиток країни, і її безпека. Від парламентських слухань, наголосив Р.Кошулинський, ми очікуємо змістовного, конструктивного, критичного обговорення згаданих вище питань наукової сфери та напрацювання конкретних пропозицій.