Законопроектом (реєстр. №2845), поданим народними депутатами Г.Савосіним та Ю.Зубком, пропонується створити в Україні державну систему установ соціальної реабілітації дітей-інвалідів з патологіями психічного стану та опорно-рухового апарату і визначити правові, організаційні, економічні та соціальні засади їх функціонування.
Розглянувши законопроект, висновки з цього приводу Кабінету Міністрів та Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України, заслухавши одного з авторів законопроекту, фахівців відповідних міністерств, а також представників громадських організацій інвалідів, Комітет зазначив, що законодавчу ініціативу авторів можна було б вітати, якби ними не було проігноровано існуючу нормативно-правову базу у цій сфері.
Члени Комітету зауважили, що законопроект підготовлено з порушенням частини другої статті 7 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо залучення громадських організацій інвалідів до розробки нормативно-правових актів, які стосуються матеріального, соціально-побутового і медичного забезпечення інвалідів.
Народні депутати також зазначають, що питання створення в Україні державної системи установ соціальної реабілітації дітей-інвалідів з патологіями психічного стану та опорно-рухового апарату на сьогодні вже законодавчо врегульовано з прийняттям 6 жовтня 2005 року Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні".
Відповідно до статті 14 цього Закону потреба в державних реабілітаційних установах має визначатися з урахуванням соціально-економічних і демографічних потреб України та її регіонів центральними органами влади в межах своїх повноважень.
Комітет звернув увагу авторів на той факт, що нині існує ціла мережа психіатричних закладів, які відносяться до відомчого підпорядкування Міносвіти, Мінохорониздоров'я, Мінсім'ямолодьспорту та Мінпраці. А тому доцільно було б замість створення додаткових установ соціальної реабілітації дітей-інвалідів з патологіями психічного стану та опорно-рухового апарату здійснити їх реформування, а також нарешті вирішити питання щодо фінансування їх бюджетним коштом.
Комітет також зазначив, що на виконання вимог базового Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" урядом затверджено Державну типову програму реабілітації інвалідів, яка включає широкий спектр послуг, що надаються інвалідам з ураженням опорно-рухового апарату, центральної та периферичної нервової системи, а також інвалідам з психічними захворюваннями та розумовою відсталістю.
Крім того, нині триває процес розроблення Державної програми розвитку в Україні системи реабілітації та трудової зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями, психічними захворюваннями та розумовою відсталістю на 2007 2011 роки, а також Концепції цільової комплексної Програми розвитку охорони психічного здоров´я в Україні.
За таких обставин запропоновані законопроектом Комплексна програма соціальної реабілітації дітей-інвалідів з різними патологічними відхиленнями та Програма створення системи державних установ соціальної реабілітації дітей-інвалідів з патологіями психічного стану та опорно-рухового апарату на території Хмельницької області є законодавчим нонсенсом.
Крім того, в законопроекті міститься ціла низка неузгодженостей термінів із їх трактуванням у чинному законодавстві, зокрема це стосується таких понять, як: "дитина-інвалід", "психічні розлади", "профільний хворий", "соціальна реабілітація" тощо.
Народні депутати також зазначили, що законопроект не відповідає нормам законопроектної техніки, передбаченим Регламентом Верховної Ради України.