Голова Комітету Андрій Кожем'якін, представляючи законопроект (реєстр. №3541), повідомив, що загалом під час доопрацювання до законопроекту надійшло 882 поправки, 274 з яких враховано повністю або частково, 608 відхилено.
До підготовленого у Комітеті до розгляду у 2-му читанні тексту законопроекту Венеціанською комісією підготовлено висновок від 2 червня щодо повноти врахування свого попереднього висновку від 19 вересня 2013 року. У цьому висновку 229 пропозицій, з більшістю цих пропозицій Комітет погодився і вони були підтримані членами Комітету шляхом голосування. Робочій групі доручено внести відповідні уточнення до Порівняльної таблиці.
У підготовленому тексті законопроекту до другого читання відсутні такі функції прокуратури як загальний нагляд і слідство.
Водночас Комітетом не підтримана пропозиція Венеціанської комісії до ст. 35 законопроекту щодо обрання Генерального прокурора терміном на 7 років. Чинна Конституція передбачає обрання Генерального прокурора терміном у 5 років.
Венеціанська комісія рекомендувала вилучити положення стосовно вотуму недовіри Генеральному прокурору у Верховній Раді, а також положення щодо заслуховування звіту, що на думку експертів підвищує ризик політичного тиску.
Комітет не погодився з цією пропозицією, оскільки вважає, що інформація Генерального прокурора є елементом парламентського і громадського контролю.
Під час розгляду поправок на засіданні Комітету відбулася дискусія щодо статусу кваліфікаційно-дисциплінарних комісій, які будуть створюватися, і відповідно до закону розглядатимуть скарги про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів. Зазначалося, що відповідно з Конституцією України зараз таку функцію виконує Вища Рада юстиції.
Голова Комітету Андрій Кожем'якін наголосив на тому, що усі враховані і невраховані пропозиції будуть предметом обговорення у сесійній залі, дискусійні питання будуть вирішені шляхом голосування народними депутатами.
Загалом народні депутати, експерти Ради Європи, фахівці, представники громадських організацій, які взяли участь в обговоренні, вважають, що ці неузгодженості не повинні вплинути на прийняття закону в цілому. Ці проблеми, вважають вони, можуть буди вирішені при внесенні змін до Конституції. Отже, єдиним задовільним рішенням у цій ситуації буде якнайшвидше внесення змін до Конституції.