За підсумками обговорення Комітет дійшов висновку, що проекти законів про внесення змін до законів "Про судоустрій України" (реєстр. № 2834), "Про статус суддів” (реєстр. № 2835), а також законопроект про Судовий лад України (реєстр. № 2667) необхідно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи для доопрацювання без їх розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради.
Члени Комітету погоджуються, що чинні сьогодні у цій сфері закони "не відзначаються досконалістю і не забезпечують повноту та наукову обґрунтованість законодавчого регулювання судоустрою України, статусу суддів та інших питань, пов‘язаних з функціонуванням судової влади". Прийняття нових базових законів у сфері здійснення правосуддя, переконані народні депутати, повинно істотно удосконалити систему судоустрою, організацію діяльності судів, підвищити правовий та соціальний статус суддів, закріпити правові засади здійснення правосуддя та стандарти судового захисту прав та свобод людини і громадянина.
Однак, на думку членів Комітету, аналіз цих проектів свідчить про те, що "запропоновані ними основні напрями реформування судової системи у багатьох випадках не тільки ускладнять здійснення правосуддя та погіршать судових захист прав людини, а й суперечать правовим принципам Конституції України".
Так, запропоновані цими проектами системи судоустрою не узгоджуються з визначеними статтею 125 Конституції України засадами побудови судової системи України. Зокрема, визначений проектом (реєстр. № 2834) статус Верховного Суду України не відповідає конституційному положенню про те, що Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Передбачені ним повноваження Верховного Суду України не дають можливості забезпечити єдність судової системи та однакове застосування судами законів України.
Не відповідає приписам Конституції України запропонований порядок утворення та ліквідації судів загальної юрисдикції. Зокрема, народні депутати звернули увагу на ту обставину, що ліквідація судів за статтею 106 Конституції України не віднесена до повноважень Президента України, що дає підстави говорити про неконституційність таких положень в запропонованих проектах.
Суперечить положенням статті 111 Конституції України пропонований порядок формування Пленуму Верховного Суду України. А саме, входження до його складу голів певних судів нижчого рівня. Конституція України відносить до повноважень Верховного Суду України надання висновку про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину. Відповідно до розглядуваних законопроектів надання такого висновку віднесено до компетенції Пленуму Верховного Суду України. Таким чином, голови інших судів, які входитимуть до складу Пленуму Верховного Суду України, будуть вирішувати питання, що віднесені Конституцією виключно до повноважень найвищого судового органу.
Також проектом (реєстр. № 2667) пропонується надати Вищій раді юстиції право вносити до Верховної Ради України подання про обрання кандидатів на посаду судді безстроково. Ця законодавча пропозиція, вважають народні депутати, не відповідає положенням статті 131 Конституції України, якою визначено предмет відання Вищої ради юстиції. Цією статтею до повноважень Вищої ради юстиції віднесено лише внесення подання про призначення суддів на посади або звільнення їх з посад. Конституція України також не наділяє Вищу раду юстиції правом ініціювати питання про переведення судді до іншого суду.
На засіданні Комітету йшлося й про те, що Конституція України серед повноважень Президента України та Верховної Ради України не передбачає призначення ними членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Крім того, до законопроектів не додані належні фінансово-економічні обґрунтування та пропозиції щодо покриття великих фінансових витрат з Державного бюджету України, які обумовлюються реалізацією пропонованих ними законодавчих новел.
Комітет вважає, що автори мають доопрацювати ці законопроекти з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій, залучивши до цього представників Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, Вищої ради юстиції, Державної судової адміністрації України та наукових експертів в галузі судочинства.