Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендував парламенту відправити на доопрацювання проект закону про внесення змін до Митного тарифу України (щодо встановлення комбінованого мита на тканини бавовняні).
Члени Комітету дійшли висновку, що запропоновані в проекті норми не відповідають положенням ГАТТ 1994, Декларації щодо Уругвайського раунду багатосторонніх переговорів, Угоді у формі обміну листами між Європейським Співтовариством про торгівлю текстильною продукцією.
Законопроект передбачає заміну адвалерних пільгових ставок ввізного мита на комбіновані із підвищенням або без підвищення адвалерної частини таких ставок та збільшення повних ставок імпортного мита на широке коло товарів, що належать до товарних позицій 5208-5212 УКТЗЕД.
Необхідність прийняття законопроекту обґрунтовується потребою забезпечення посилення захисту національних виробників текстильної продукції, насамперед від імпортних поставок аналогічних виробів походженням з Російської Федерації, Молдови та Республіки Білорусь, а також запобігання заниженню імпортерами митної вартості текстильних виробів.
Комітет наголосив, що сьогодні застосовувані в Україні пільгові ставки ввізного мита на вищезазначені товари є повністю ідентичними ставкам мита, наведеним для таких товарів в Додатках 6 та 7 до Угоди між Європейським Співтовариством та Україною про торгівлю текстильною продукцією. Прийняття ж законопроекту призведе до підвищення адвалерних частин ставок ввізного мита національного Митного тарифу на значну кількість вищезгаданих товарів та до запровадження комбінованих пільгових ставок мита на імпорт в Україну цих товарів (у той час, коли всі ставки мита, наведені в Додатках 6 та 7 до Угоди, є адвалерними).
Відповідно до зазначеної вище Угоди між Україною і ЄС про торгівлю текстильною продукцією, у випадку незастосування Україною ставок ввізного мита, передбачених цим міжнародним договором, ЄС має право відновити на поточний рік дії Угоди режим квотування імпортних поставок на його територію українських текстильних виробів, який застосовувався у 2000 році.
Також угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24 червня 1993р. (ст.1) передбачає, що Договірні Сторони не застосовують мита, податки і збори, що мають еквівалентну дію, на імпорт товарів, які походять з митної території однієї з них і призначені для митної території іншої. Вилучення із цього торговельного режиму за погодженою номенклатурою товарів оформлюються окремим Протоколом, який має бути невід'ємною частиною Угоди. Разом з тим Договірні Сторони зобов'язуються узгодити поетапне скорочення таких вилучень.
Отже, сама по собі реалізація законодавчої пропозиції, про яку йдеться, в частині коригування діючих пільгових ставок ввізного мита національного Митного тарифу, не тільки не вирішить проблеми захисту вітчизняних продуцентів текстильної промисловості від імпорту аналогічної продукції походженням з Росії, Молдови та Республіки Білорусь, а й може сприяти істотному погіршенню умов експортних поставок їх виробів на європейські ринки і призвести до ще більшого ускладнення економічного становища таких продуцентів.
В супровідних до законопроекту документах, зазначили члени Комітету, не наведено чітких обґрунтувань щодо потреби запропонованого підвищення повних ставок ввізного мита на значну кількість вищезгаданих текстильних виробів.
На думку народних депутатів, врегулювання комплексу проблем щодо забезпечення належного рівня захисту інтересів вітчизняних виробників текстильної продукції на внутрішньому ринку України можливе на основі забезпечення ефективного застосування процедур і регуляторів, передбачених національним законодавством з питань антидемпінгових і спеціальних заходів, яке знаходиться у чіткій відповідності з нормами системи ГАТТ/СОТ і застосування якого не заборонено будь-якими міжнародними договорами України.
Проблему ж запобігання заниженню імпортерами митної вартості відповідних текстильних виробів, що постачаються в Україну, доречно вирішувати, насамперед, на основі вдосконалення відповідної митної практики і процедур.